Аріозо
Аріо́зо (італ. arióso — наспівний, виразний, від ària, букв. — мелодія, мотив; арія) — жанр вокальної музики. Проміжна форма між арією та речитативом.
В операх, кантатах чи ораторіях — невеликий сольний вокальний епізод, який є частиною сцени. Найчастіше має наспівно-декламаційний характер. Аріозо менше від арії за розміром та вільніше за формою.
Численні зразки аріозо знаходимо в українських оперних творах. Наприклад, аріозо Тараса «Що у світі є святіше» з опери М. Лисенка «Тарас Бульба», аріозо з опер К. Стеценка («Іфігенія в Тавриді»), Б. Лятошинського («Золотий обруч»), М. Вериківського («Наймичка»), К. Данькевича («Богдан Хмельницький») та ін.
Література
- Ариозо // Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Москва : Советская энциклопедия ; Советский композитор, 1973. Т. 1. С. 201.
- Ariozo // Словник іноземних музичних термінів та виразів / Ред.-упоряд. В. В. Павленко. Вінниця : Нова Книга, 2005. С. 31.
- Рожок В. Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського: історія і сучасність (до 70-річчя від дня заснування) // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2010. Вип. 89. С. 21–46.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Аріозо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аріозо (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів