Арістей
Арісте́й (грец. Ἀρισταῖος) — у давньогрецькій міфології син Аполлона та німфи Кирени, яку Аполлон викрав під час полювання поблизу гори Пеліон; чоловік Актеони, дочки фіванського царя Кадма.
Арістей належить до тих героїв, які об’єднали в собі прадавню земну мудрість із найпершими досягненнями культури. Він — засновник міст, зокрема міста Кирена в Лівії, та винахідник ремесел. Богиня Гея обезсмертила Арістея, а кентавр Хірон, музи, німфи прищепили йому любов до мистецтва та пізнання мудрості. Арістей передав людям свої знання мисливця, пастуха, бджоляра, навчив їх скотарству, вирощуванню винограду та оливок. Історик Страбон називає Арістея учителем Гомера.
Відомий міф про те, що коли Арістей гнався за дружиною Орфея — Еврідікою, її вкусила змія і вона померла. Боги розгнівалися за це на Арістея та знищили його бджіл. Мудрий морський бог Протей розкрив Арістею причину гніву богів і вказав, як його позбутися. Культ Арістея порівнюють із культом Аполлона.
Література
Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. Москва : Мысль, 1996. 975 с.
Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. Москва, 2001. В 3 т. Т.1. С.169−170
