Асептика

Асе́птика (від грец. а… — заперечний префікс і σηπτιϰος — гнильний) — сукупність заходів, спрямованих на попередження інфікування рани чи організму загалом. Під час хірургічних втручань асептика запобігає проникненню в рану з навколишнього середовища хвороботворних збудників. Асептику потрібно відрізняти від антисептики, мета якої — знищення збудників, уже наявних у рані, за допомогою певних хімічних речовин.

Одним із засновників асептики є німецький хірург Е. фон Бергманнн (1836–1907; Німеччина), який запропонував фізичні методики знезараження: кип’ятіння, прожарювання, автоклавування (10-й конгрес хірургів у Берліні, 1890).

Методи асептики:

механічний;
фізичний;
хімічний;
біологічний;
комбінований.

Заходи асептики дають змогу запобігти інфікуванню організму повітряним, краплинним і контактним шляхами. З цією метою в операційних забезпечують максимально можливу чистоту, добру вентиляцію, використовують бактерицидні лампи; хірургічний персонал користується стерильними масками, обмежує розмови над раною; до участі в операції не допускаються хворі на нежить.

Для запобігання контактній інфекції здійснюють комплекс заходів, до яких належать: знезаражування інструментів, перев’язувального матеріалу та білизни, що використовують під час операцій (переважно за допомогою високої температури, тобто стерилізації), спеціальне оброблення рук операційної бригади (хірурга та його помічників), знезаражування шкіри в межах операційного поля (оброблення бактерицидними розчинами).

Обов’язковою умовою асептичного лікування забруднених ран є видалення пошкоджених тканин країв рани. Завдяки асептичним заходам значно знижується потреба в антисептиках у післяопераційний період.

Література

Спиров М. С. Руководство по препарированию мышц, суставов, сосудов и нервов человека. Москва : Медгиз, 1956. 268 с.
Синельников Р. Д., Синельников Я. Р. Атлас анатомии человека. Москва : Медицина, 1989. Т. 1. 488 с.
Матешук-Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія: Навчально-методичний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. 217 с.
Остоверхов Г. Е., Бомаш Ю. М., Лубоцкий Д. Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. Курск, Москва : АОЗТ «Литера», 1998. 720 с.
Свиридов O. I. Анатомія людини. Київ : Вища школа, 2000. 400 с.
Півторак В. І., Проніна О. М., Вовк Ю. М. та ін. Оперативна хірургія і топографічна анатомія голови та шиї / За ред.: В. І. Півторака, О. М. Проніної. Вінниця : Нова книга, 2016. 312 с.