Асиметрія в міжнародних відносинах

Асиме́трія в міжнаро́дних відно́синах — відносини між міжнародними суб’єктами різної геополітичної ваги (рівня міжнародного впливу), коли одна сторона значно переважає за основними параметрами іншу або, маючи таку перевагу в одних показниках, значно поступається в інших.

Характеристика

Асиметрії притаманні дисбаланс, диспаритет і нерівноправність. Узагальненим параметром величини чи ваги суб’єкта асиметрії відносин вважають національну могутність держави. Національну могутність держави визначають її потенційні можливості, ресурси (насамперед військові та економічні), здатність до їх реалізації та претензії, які висуває держава на міжнародній арені. Тільки за наявності національної могутності й претензій держава може належним чином впливати на міжнародне середовище. Ці два критерії тісно пов’язані з третім — визначенням місця й ролі держави в ієрархії відносин з іншими країнами.

Залежно від місця країни в ієрархії міжнародних відносин, асиметричними вважають відносини між державами, які займають різні рівні; це відносини між наддержавою та іншими державами, відносини між великими державами й середніми чи малими державами, відносини між середніми й малими державами. Із методологічного погляду належність держав до різних рівнів ієрархії є тільки однією з найважливіших ознак асиметричності, характерної для міжсистемних відносин. Асиметричними також є відносини між суб’єктами різного типу, наприклад, між національною державою та міждержавним утворенням або міжнародною організацією.

Головна властивість асиметричності — різна віддаленість від певного центру, досягнення в тій чи тій галузі, володіння певними технологіями, сфера впливу чи домінування. Цей різновид асиметрії можна означити як відносини між «лідером» і «аутсайдером». Особливість асиметрії взаємозв’язків у такій схемі визначена більшою мірою якісними характеристиками, ніж кількісними показниками. Це означає, що лідер може поступатися аутсайдеру в кількісних показниках, але якісні переваги дають йому можливість займати домінантну позицію у відносинах з аутсайдером. У системі асиметричних відносин «лідер — аутсайдер» претензії відіграють другорядне значення, оскільки місце лідера чи аутсайдера визначають не зазіхання, а реальний рівень досягнень у тій чи тій критично важливій галузі. Національні інтереси держав у цій системі асиметрії мають внутрішній вимір спрямованості й не завжди пов’язані з підпорядкуванням країни-аутсайдера інтересам країни-лідера.

Інший різновид асиметрії становлять внутрішньосистемні відносини між центром та периферією. Роль центру відіграє адміністративно-політична одиниця (ядро «держава — імперія») або «центр сили» («полюс» у геополітичному тлумаченні). Для такого типу асиметрії характерні: жорстка централізація, субординація й безумовна підпорядкованість інтересів периферії як частини системи, інтересам центру, що уособлює ціле цієї системи. Типовим станом для асиметричних внутрішньосистемних відносин є стан панування й підпорядкованості. Ресурси периферії мають спрямовуватися передусім на реалізацію інтересів центру. Водночас такі відносини передбачають і зворотний зв’язок у формі співробітництва та взаємодопомоги, адже життєздатність центру залежить насамперед від життєздатності його периферії. Такий тип відносин уособлюють взаємовідносини в межах імперій, які встановлюються між ядром (метрополією, столицею) та його периферією колонією чи провінцією). Такі ж асиметричні відносини спостерігають у межах певних міждержавних об’єднань, коли центральне місце в такому об’єднанні посідає країна-лідер, а периферійне місце дістається другорядним країнам. Подібна асиметрична залежність породжує довготривалу, часом на віки, залежність периферійних країн від держав, які уособлювали ядро імперії.

Література

Leech J. Asymmetries of Conflict: War Without Death. London : Frank Cass, 2002. 220 p.
Thomas T. L. Russia’s Asymmetrical Approach to Information Warfare // The Russian Military into the Twenty-First Century. London : Routledge, 2002. 240 p.
Перепелиця Г., Заремба О., Д'аньєрі П. та ін. Асиметрія міжнародних відносин. Київ : Стилос, 2005. 555 с.
Madej M. Zagrozenia asymetrychne bezpieszenstwa panstw obszaru transatlantyckiego. Warszawa : Polski Instytut Spraw Międzynarodowych, 2007. 462 р.
Дерев’янко І. П. Асиметрія міжнародних відносин: теоретичний вимір // Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2012. Вип. 19. С. 122–127. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdau_2012_19_20
Розумний М. М. Кризовий потенціал асиметрії міжнародних відносин // Стратегічна панорама. 2015. № 1. С. 28–34.

Автор ВУЕ

Г. М. Перепелиця

Покликання на цю статтю: Перепелиця Г. М. Асиметрія в міжнародних відносинах // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асиметрія в міжнародних відносинах (дата звернення: 6.05.2024).