Асиміляція (фонетика)
Асиміля́ція (лат. аssimilatio — схожість, подібність) — у фонетиці — явище, що полягає в уподібненні одного звука іншому внаслідок впливу останнього на перший.
Асиміляція буває регресивною (звук уподібнюється до наступного за ним звука) або прогресивною (звук уподібнюється до попереднього звука). Повною є асиміляція, внаслідок якої асимільований звук повністю збігається зі звуком, який на нього впливає. У такому випадку звуки можуть зливатися в один подовжений звук (регресивна асиміляція [с] до [ш] у слові «вирісши» [вирʹіш: и]). Частковою є асиміляція, за якої один звук уподібнюється до іншого лише за якоюсь ознакою.
В українській мові поширено регресивну асиміляцію за місцем і способом творення (шиплячі перед свистячими переходять у свистячі, свистячі перед шиплячими — у шиплячі тощо), за дзвінкістю/глухістю (глухий приголосний перед дзвінким одзвінчується: перехід [к] у [ґ] у слові «вокзал» — [воґза́л]), за м’якістю/твердістю (перехід [д] у [дʹ] у слові «сьогодні» — [сʹого́дʹнʹі]).
Явищу асиміляції протиставляють дисиміляцію.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів