Асмодей
Асмоде́й (івр. אַשְמְדּאָ; грец. Ασμοδαίος — ймовірно, спокусник) — ватажок демонів, повелитель злих духів у талмудичній і юдейській апокрифічній літературі; демон жадання, розпусти, помсти та ревнощів.
Описаний як зла, хтива, сластолюбна істота, що прагне зруйнувати сімейні зв’язки та шлюбні союзи, спокушає людей на гріхи та злочини, сіє чвари між подружжям. Вперше згадується у старозавітному тексті «Книга Товіта» (2 ст. до н. е.) як ревнивий переслідувач єврейської дівчини Сарри і вбивця сімох її наречених, кожного — у шлюбну ніч.
У текстах Талмуду названий «князем демонів»; є важливою дієвою особою переказів про царя Соломона, зокрема про спорудження Єрусалимського храму. Переповідається, що, отримавши магічний перстень Соломона, Асмодей обманом вигнав царя у далекі землі і, набравши його подоби, тимчасово посів на троні. Згідно з традицією кабали, він, навпаки, допомагає Соломонові, навчає того магії й медицині, передає цареві т. з. «Книгу Асмодея».
У середньовічному «Молоті відьом» Асмодей названий князем інкубів і сукубів.
Аналогії сюжетів про Асмодея знаходять у персидських переказах, а його ім’я часом виводять від імені авестійського божества Айшма-дева, одного з вищих божеств на боці зла, дева люті й хтивості.
Злі духи на ім’я Асмодей згадуються або виступають як персонажі в творах Дж. Мільтона, А.-Р. Лесажа, Й. В. Гете та ін.
Література
- Бондарь К. В. Соломон, Асмодей и демоны: из раввинистической литературы (переводы из мидрашей) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2008. № 9. С.105–112.
- Mack C. K., Mack D. A Field Guide to Demons, Fairies, Fallen Angels and Other Subversive Spirits. London : Profile Books, 2010. 320 p.
- Patai R. Encyclopedia of Jewish Folklore and Traditions : in 2 vol. Armonk; London : M. E. Sharpe, 2013.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Асмодей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асмодей (дата звернення: 7.05.2024).
