Асоціація Карибських держав

Асоціáція Кари́бських держа́в, АКД (англ. Association of Caribbean States, ACS; ісп. Asociación de Estados del Caribe, AEC; фр. Association des États de la Caraїbe, AEC) ― субрегіональне об’єднання суверенних держав і залежних територій та країн Латинської Америки й Карибського басейну.

Асоціація Карибських держав (АКД)
Тип	субрегіональна міждержавне об'єднання
Рік створення	1994
Штаб-квартира	Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго
Центральний орган	Рада міністрів і Генеральний секретаріат
Співпрацює з	Карибське співтовариство, Меркосур, Північноамериканська зона вільної торгівлі

Історична довідка

Асоціація Карибських держав утворена як міжурядова економічна організація 24.07.1994 на основі договору, підписаного в м. Картахені (Колумбія).

Характеристика

Склад

До складу АКД 1994 увійшли Колумбія, Венесуела, Мексика, Гайана, Суринам, сім центральноамериканських держав (Беліз, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа, Панама, Сальвадор), острівні карибські держави (Куба, Домініканська Республіка, Антигуа і Барбуда, Багамські Острови, Барбадос, Гаїті, Гренада, Домініка, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Тринідад і Тобаго, Ямайка). На правах асоційованих членів в АКД увійшли також 12 залежних територій: заморські території Великої Британії [Ангілья, Бермудські Острови, Кайманові Острови, Острови Теркс і Кайкос, Віргінські (Британські) Острови, Монтсеррат], заморські департаменти Франції (Гваделупа, Французька Гвіана й Мартиніка), колонії Нідерландів (Аруба й Нідерландські Антильські Острови), а також Пуерто-Ріко.

Після виділення зі складу французького заморського департаменту Гваделупи в 2007 асоційованими членами АКД стали заморські спільноти Сен-Бартелемі й Сен-Мартен. У 2010 після розпаду Нідерландських Антильських Островів асоційованими членами АКД стали самоуправні державні утворення у складі Королівства Нідерландів Кюрасао й Сінт-Мартен та федеративна заморська община Бонейр, Саба і Сінт-Естатіус (Карибські Нідерланди). Країнами-спостерігачами в асоціації є 17 держав світу, зокрема й Україна (з 2003).

Напрями діяльності

Мета діяльності АКД ― економічна інтеграція, створення зони вільної торгівлі в межах об’єднання, торговельне та інвестиційне співробітництво, співпраця у сфері суспільних і культурних зв’язків, охорони навколишнього середовища. Одним із основних завдань організації є вироблення загальної стратегії взаємовідносин з іншими субрегіональними економічними блоками (насамперед із НАФТА, МЕРКОСУР, КАРІКОМ тощо).

Структура

Постійні органи АКД ― Рада міністрів і Генеральний секретаріат, керівника якого обирають на 4 роки. Голова Ради міністрів щорічно змінюється. Бюджет асоціації формується за рахунок фіксованих квот, встановлених для суверенних держав на основі індексу їхнього економічного розвитку і доходів на душу населення. Штаб-квартира асоціації розміщена у м. Порт-оф-Спейні (Тринідад і Тобаго).

Діяльність

Перша офіційна зустріч глав країн-членів АКД як установча конференція відбулася в серпні 1995 в Тринідаді і Тобаго, під час якої обговорено питання координації спільної політики у сфері торгівлі, транспорту й туризму, а також заплановано спільні дії щодо посилення інтеграції у цих сферах.

Цю субрегіональну організацію створювали як багатофункціональний механізм взаємодії країн-членів в економічній, політичній, соціальній і гуманітарній сферах. На першому етапі функціонування АКД основні зусилля були спрямовані на сприяння в економічному співробітництві.

12.12.2001 глави держав і урядів країн-членів на о. Маргарита (Венесуела) ухвалили «Маргаритську декларацію», яка визнає Карибське море спільним надбанням і безцінним активом, а також започатковує співробітництво між членами асоціації у сфері торгівлі, туризму, транспорту й ліквідації наслідків стихійних лих.

На 4-му саміті глав 14 держав у Панамі 29.07.2005 члени асоціації підтвердили свої наміри, ухваливши Панамську декларацію, у якій закладено принципи й підходи країн АКД до найактуальніших міжнародних і регіональних питань.

У травні 2014 у м. Меріда (Мексика) відбувся 6-й саміт глав країн-членів, на якому підписано «Мерідську декларацію». У ній наголошено на необхідності сприяння інтеграції регіону, взаємодії в запобіганні природних і техногенних катастроф, управління ризиками стихійних лих, покращення транспортної інфраструктури в регіоні, стимулювання економічного й торговельного обміну, сприяння стійкому розвитку туризму й співробітництву в цій сфері, а також у сфері збереження пам’яток історії та культури, розвитку освіти й науки. Декларація також засудила економічну, торговельну та фінансову блокаду Куби й вимагала від США відмінити блокаду та скасувати дію економічних санкцій проти Куби.

Асоціація проводить форуми для консультацій, співробітництва й погодження діяльності в культурних, економічних і технічних сферах взаємного інтересу, а також туризму й транспорту. Для координації спільних дій у торговельних питаннях створено систему обміну інформацією й удосконалення процесу взаєморозрахунків, зокрема в банківській сфері.

Література

Serbin A. Towards an Association of Caribbean States: Raising Some Awkward Questions // Journal of Interamerican Studies and World Affairs. 1994. Vol. 36. Is. 4. P. 61–90.
Хоменко Г. Д. Асоціація Карибських держав // Українська дипломатична енциклопедія : в 2 т. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. С. 85.
Girvan N. Cooperation in the Greater Caribbean: The Role of the Association of Caribbean States. Kingston; London : Ian Randle, 2006. 330 p.
The Modern Caribbean / Ed. by Fr. Knight, C. Palmer. Chapel Hill : The University of North Carolina Press, 2014. 386 p.
About The ACS // Association of Caribbean States. URL: http://www.acs-aec.org/index.php?q=about-the-acs

Автор ВУЕ

В. Й. Лажнік

Покликання на цю статтю: Лажнік В. Й. Асоціація Карибських держав // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асоціація Карибських держав (дата звернення: 6.05.2024).