Ассер, Тобіас Міхель Карел

Ассер, Тобіас Міхель Карел (Asser, Tobias Michaёl Karel)
Народження	28.04.1838
Місце народження	Амстердам, Нідерланди
Смерть	29.07.1913
Місце смерті	Гаага, Нідерланди
Відзнака	Нобелівська премія миру (1911)

А́ссер, Тобіас Міхель Карел (нід. Asser, Tobias Michaёl Karel; 28.04.1838, м. Амстердам, Нідерланди — 29.07.1913, м. Гаага, Нідерланди) — правознавець, державний діяч, доктор права (з 1860), почесний професор університетів Берліна (Німеччина), Болоньї (Італія), Единбурга, Кембриджа (обидва — Велика Британія), Нобелівська премія миру (1911) .

Життєпис

Народився у єврейській родині. Батько, дядько і дід були юристами. За сімейною традицією Т. М. К. Ассер обрав фах правника. Закінчив Амстердамський інститут (згодом університет) «Антенеум». 1857, ще студентом, переміг на конкурсі з політичної економії, організованому Лейденським університетом, і отримав золоту медаль за працю, присвячену економічному поняттю вартості.

З 1860 працював у Центральній комісії навігації по Рейну. Згодом займався приватною юридичною практикою. З 1862 — професор міжнародного і комерційного права в «Антенеумі».

Один із засновників «Журналу міжнародного права і порівняльного законодавства» (1869) та Інституту міжнародного права в бельгійському місті Генті (1873; у 1913 був обраний його почесним президентом). З 1875 — радник Міністерства закордонних справ Нідерландів. З 1893 — член Державної ради Нідерландів. З 1904 — державний міністр уряду Нідерландів.

Діяльність

У 1891 Т. М. К. Ассер переконав нідерландський уряд у необхідності скликання Гаазької конференції з міжнародного приватного права, яка вперше відбулася 1893 і згодом перетворилася на постійну інституцію. Організував і очолював кілька сесій цієї Конференції (1893, 1894, 1900, 1904), на яких, зокрема, був прийнятий міжнародний кодекс сімейного права.

На Гаазьких мирних конференціях 1899 і 1907 Т. М. К. Ассер був главою делегації Нідерландів, у своїх виступах на цих форумах він висунув і сформулював принцип обов’язкового арбітражу як альтернативу збройному конфлікту. З 1900 — член Постійного арбітражного суду в Гаазі (серед розглянутих справ — суперечки між США і Мексикою через релігійний фонд і між США та Росією щодо рибальства у Беринговій протоці). Автор праць з міжнародного і комерційного права.

Нагороди і визнання

Лауреат Нобелівської премії миру (1911) — за діяльність у галузі міжнародного арбітражу (разом з австрійським журналістом і пацифістом А. Фрідом). На церемонії нагородження був відсутній, з нобелівською лекцією не виступав.

На честь Т. М. К. Ассера названий Центр міжнародного та європейського права (Інститут Ассера, у м. Гаазі, заснований 1965). Бібліотека юридичної літератури, передана Т. М. К. Ассером Палацу миру в Гаазі, носить назву «Ассерівське зібрання».

Праці

Schets van het Nederlandsche Handelsrecht. 3de, verm. dr. Haarlem : De Erven F. Bohn, 1881. 269 p.
La Convention de La Haye du 14 novembre 1896 relative à la procédure civile. Haarlem : Belinfante, 1901. 160 p.

Література

Ассер Тобиас // Лауреаты Нобелевской премии : в 2 кн. Москва : Прогресс, 1992. Кн. 1. С. 38–40.
Eyffinger A. T. M. C. Asser (1838–1913): «In Quest of Liberty, Justice, and Peace» : in 2 vol. Leiden : Brill, 2019.

Автор ВУЕ

С. В. Глухова

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Ассер, Тобіас Міхель Карел // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ассер, Тобіас Міхель Карел (дата звернення: 6.05.2024).