Астаматій, Євстафій

Астама́тій, Євста́фій (Остаметенко, Остафій або Остап; дата і місце народження невідомі — 1678, м. Немирів, тепер Вінницька обл., Україна) — військовий і державний діяч, наказний гетьман Правобережної України (1677–1678), керівник митної служби гетьмана
Б.-З. Хмельницького (1654–1656), посол-резидент України в Османській імперії (1674–1675).

Походив з грецької родини, яка проживала на Поділлі. У різних джерелах трапляються також ін. варіанти прочитання прізвища — Астаматенко, Остаматій, Стоматій, Остаматенко, Стоматенко, Стамагєнко, Стомагаєнко тощо.

У квітні 1654 Б.-З. Хмельницький доручив йому збирати митний податок («індикт») з імпортних московських (хутра, соболі, куниці та ін.) товарів, що ввозилися до України. Йому підпорядкувалися деякі урядовці, а зібране мито він мав віддавати до скарбниці Війська Запорозького. Активно співпрацював з генеральним писарем І. Виговським, постійно повідомляв його про міжнародні та прикордонні новини: відносини польського короля з султаном, діяльність молдавського воєводи і кримського хана.

За дорученням гетьмана П. Дорошенка був представником українського уряду в м. Константинополі (тепер м. Стамбул, Туреччина). Після зречення П. Дорошенка запропонував турецькому султану Мехмеду IV Авджи проголосити Ю. Хмельницького гетьманом і князем Правобережної України. Від імені останнього був проголошений наказним гетьманом Правобережної України.

Впродовж 1677 намагався відвоювати у Польщі правобережну частину України (її західний кордон проходив уздовж р. Горинь) з центром у м. Немирові. У 1-й пол. 1678 очолював дипломатичну місію уряду Ю. Хмельницького у м. Константинополі.

Брав участь у другому Чигиринському поході турецьких військ. Відвоював у Королівства Польського міста Немирів, Бар і Меджибіж, відмовився визнавати зверхність султана.

У жовтні 1678 його запідозрили в зраді; стратили за наказом великого візира Кара-Мустафи та розпорядженням Ю. Хмельницького.

Література

  1. Крип’якевич І. Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-х рр. // Україна. 1928. Кн. 4.
  2. Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). Київ, 1996.
  3. Чухліб Т. Козаки і яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500–1700 рр. Київ, 2010.
  4. Чухліб Т. «Цісар Турецький дозволяє Козацькому Війську та його державі плавати по Чорному морю…»: політичні відносини українських гетьманів з султаном Мегмедом IV Авджи // Україна в Центрально-Східній Європі. 2010. Вип. 9–10.
  5. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: політичний портрет. Київ, 2011.

Автор ВУЕ

Т. В. Чухліб


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чухліб Т. В. Астаматій, Євстафій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астаматій, Євстафій (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶