Астерозої
Астерозо́ї (Asterozoa) — підтип голкошкірих, що включає існуючі нині види класів морських зірок і офіур.
Характеристика
Відомо понад 300 викопних і близько 1500 сучасних видів. Розміри тіла — від 1 см до 80 см і більше. Тіло морських зірок у більшості видів складається з центрального диска, від якого відходять радіальні промені, або руки, різної довжини. Типовою є п’ятипроменева будова, проте часто трапляються види з шістьма й більше (до 50) променями. По серединній лінії з нижнього боку кожного променя проходить борозна, в якій локалізуються численні м’які рухливі вирости — амбулакральні ніжки, що забезпечують пересування тварин. Опорний скелет астерозоїв складається із багатьох окремих вапняних пластинок, з’єднаних між собою сполучною тканиною і м’язами. М’язи слабкорозвинені. Нервова система примітивна, чітко виражених мозкових гангліїв немає. Більшість видів — роздільностатеві. Запліднення зовнішнє. Для астерозоїв характерна висока регенераційна здатність тканин. У разі небезпеки деякі представники здатні до автотомії. Для деяких видів характерний канібалізм (наприклад, Asterias forbesi).
Спосіб життя
Усі дорослі стані астерозої ведуть донний спосіб життя, повзають по дну, можуть частково закопуватися в пісок чи мул. Багато видів живуть на мілководді й за типом живлення є активними хижаками: живляться молюсками, ракоподібними, кишковопорожнинними та іншими безхребетними. Серед глибоководних видів поширені форми, що заковтують морський ґрунт, живлячись органічними рештками та речовинами.
Поширення
Астерозої — типові мешканці океанів і морів з нормальною солоністю води (близько 35 ‰). В опріснених морях астерозої відсутні. Лише один вид — колюча морська зірка Marthasterias glacialis мешкає в Чорному морі поблизу Босфора. Астерозої — евритермні види тварин, в повносолоних морях та океанах поширені від Північного Льодовитого океану і вод, що омивають узбережжя Антарктиди, до тропічних і екваторіальній зон океанів.
Значення
Можуть знищувати корали та промислові види молюсків, завдаючи економічних збитків підприємствам з розведення устриць.
Література
- Blake D. B. A Classification and Phylogenyofpost-Paleozoic Seastars (Asteroidea: Echinodermata) // Journal of Natural History. 1987. № 21 (2). P. 481–528.
- Жизнь животных : в 7 т. / Под ред. Р. К. Пастернака. 2-е изд., перераб. Москва : Просвещение, 1988. Т. 2. 508 с.
- Рупперт Э. Э., Барнс Р. Д., Фокс Р. С. Зология беспозвоночных : в 4 т. Москва : Академия, 2008.
- Reich A., Dunn C., Akasaka K. et al. Phylogenomic Analyses of Echinodermata Support the Sister Groups of Asterozoa and Echinozoa // Plos One. 2015. № 10 (3). P. 89–95.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Онищук І. П. Астерозої // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астерозої (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
