Астроблема
Астробле́ма (від грец. άστρον — зоря і грец. βλήμα — рана) — давні структури на поверхні Землі, що утворилися внаслідок падіння метеоритів.
Друга назва — імпактні структури.
Астроблема як геологічне утворення
Класичним прикладом астроблеми є Аризонський кратер (кратер Беррінджера). Ця астроблема порівняно невелика (діаметр — 1200 м, глибина — близько 180 м), але кратер добре зберіг свій первинний вигляд.
На початок 2021 налічується 183 підтверджені астроблеми, найбільшими серед яких є:
- вал Вредефорта (діаметр 160 км, ПАР);
- кратер Чіксулуб (150 км, Юкатан);
- кратер Садбері (130 км, Канада);
- Попігайська западина (90 км, РФ);
- озеро Манікуаган (85 км, Канада);
- озеро Каракуль (52 км, Таджикистан);
- кратер Нордлінгер Ріс (25 км, Німеччина).
Належність деяких кільцевих структур до астроблем є спірною. Серед таких утворень: Тенгізська (Ішимська) кільцева структура (700 км), Ілійська западина (700 км), кратер на Землі Вілкса в Антарктиді (480 км; під потужним льодовим покровом), Улоговина пекла в Естонії (80 км).
Вік астроблем коливається в межах від декількох млн до 2 млрд років. Так, вік Бовтиської астроблеми — близько 80 млн років, Іллінецької — 400 млн років.
Вивчення астроблем дає змогу оцінити частоту зіткнень Землі з метеороїдами, кометами та астероїдами. Підраховано, що за 400 млн років на Землю падає приблизно (3 500 ± 1 600) небесних тіл, здатних під час зіткнення утворити астроблему діаметром не менше 10 км.
Додатково
В Україні — сім підтверджених астроблем. Найбільші серед них: Бовтиська (діаметром 25 км), Оболонська (12 км) та Іллінецька (7 км). Усі вони — під товстим шаром осадових порід.
Подібні до астроблем утворення, відомі під назвою метеоритних кратерів, спостерігаються практично на всіх тілах Сонячної системи, які мають тверду оболонку, де вони збереглися майже в незмінному вигляді за винятком тих тіл, які мають або щільну атмосферу (Венера, Земля, Титан), або потужний льодовий покрив (Енцелад, Європа, Плутон), або зони активної вулканічної діяльності (Іо).
Література
- Shoemaker E. M., Kieffer S. W. Guidebook to the Geology of Meteor Crater, Arizona. Tempe : Center for Meteorite Studies of Arizona State University, 1979. P. 45.
- Roddy D. J., Shoemaker E. M. Meteor Crater (Barringer Meteorite Crater), Arizona: Summary of Impact Conditions // Meteoritics. 1995. № 30 (5). P. 567.
- Kring D. Air Blast Produced by the Meteor Crater Impact Event and a Reconstruction of the Affected Environment // Meteoritics and Planetary Science. 1997. № 32 (4). P. 517–530.
- Melosh H., Collins G. Planetary Science: Meteor Crater Formed by Low-Velocity Impact // Nature. 2005. № 434 (7030). P. 157.
- McCall G., Bowden A., Howarth R. The History of Meteoritics and Key Meteorite Collections: Fireballs, Falls and Finds. London : Geological Society, 2006. 520 p.
- Kring D. Guidebook to the Geology of Barringer Meteorite Crater. 2nd ed. Houston : Lunar and Planetary Institute, 2017. 283 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астроблема // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астроблема (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
