Астрограф

Астрограф. Подвійний астрограф у обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль (Німеччина)

Астро́граф (від астро… і грец. γράφω — писати) — телескоп, призначений виключно для фотографування астрономічних об’єктів.

На початку 19 ст. була винайдена фотографія. Методи фотографічної практики, поступово удосконалюючись, досягли наприкінці 19 ст. такого рівня досконалості, що з’явилась можливість застосувати в астрономічній практиці фотографічні методи спостережень. Для цього в фокальну площину телескопа прикріплюється касета з фотопластинкою, що дозволяє збирати світло досить тривалий час (тривала експозиція). У сучасних астрографах як фотоприймачі світла застосовують ПЗЗ-камери.

За оптичною схемою будови астрографи можуть бути рефракторами, рефлекторами або дзеркально-лінзовими телескопами (Максутова система).

Узгоджене обертання астрографа вслід за добовим обертанням небесної сфери досягається використанням точного годинникового механізму. Наведення на потрібний для спостережень об’єкт небесної сфери головної труби астрографа, а також контроль за переміщенням астрографа виконується за допомогою гіда (другої оптичної труби: меншої світлосили, з меншим лінійним збільшенням, але з більшим кутом зору), яку встановлюють паралельно до головної оптичної осі труби астрографа. У сучасних астрографах застосовують фотоелектричний гід, який автоматично утримує зорю або інший астрономічний об’єкт в полі зору астрографа.

Залежно від фокусної відстані об’єктива астрографи бувають короткофокусні, нормальні, довгофокусні. Зазвичай короткофокусні астрографи (умовно з фокусною відстанню до 1 м) застосовують для фотографування зір на великих за кутовою площею ділянках неба (не менш як 20 квадратних градусів), комет, астероїдів, штучних супутників Землі, метеорів та інших астрономічних об’єктів. При проведенні високоточних астрометричних спостережень, зокрема для точного визначення координат зір в обраній системі відліку, використовують астрографи з фокусною відстанню в кілька метрів, — нормальні астрографи (бл. 3–5 м), тобто з середнім значенням світлосили. Довгофокусні астрографи (з фокусною відстанню об’єктива в діапазоні 10–15 м) застосовують для визначення паралаксів зір, вивчення деталей газових туманностей, вивчення тісних подвійних зір тощо. Такі прилади мають малу світлосилу. Дзеркальні астрографи, яким притаманна велика світлосила, використовують для фотографування слабких протяжних об’єктів (дифузних туманностей, залишків наднових, планетарних туманностей, галактик).

Література

  1. Астрограф // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. С. 31.
  2. Hubbell G. Scientific Astrophotography: How Amateurs Can Generate and Use Professional Imaging Data. New York : Springer, 2013. 333 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астрограф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрограф (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶