Атай, Огуз
Ата́й, Огу́з (тур. Atay, Oğuz; 12.10.1934, м. Інеболу, провінція Кастамону, Туреччина ― 13.12.1977, м. Стамбул, Туреччина) — письменник. Писав турецькою мовою.
|
Атай, Огуз (Atay, Oğuz) | |
|---|---|
| Народження | 12.10.1934 |
| Місце народження | Інеболу, Кастамону, Туреччина |
| Смерть | 13.12.1977 |
| Місце смерті | Стамбул, Туреччина |
| Alma mater | Стамбульський технічний університет |
| Місце діяльності | Технічний університет Йилдиз |
| Напрями діяльності | літературна творчість, проза |
Життєпис
Народився в родині слідчого судді та вчительки. Коли Огузу виповнилося шість років, сім’я переїхала до м. Анкари.
Закінчив 1951 Анкарський коледж. Під тиском родини вступив на будівельне відділення Стамбульського технічного університету. Під час навчання познайомився із працями Г. В. Ф. Гегеля, В. Леніна, захопився марксизмом.
1957 закінчив університет. Служив у армії (1957−1959). Працював за фахом на пароплавній пристані району Кадикьой. Згодом отримав посаду викладача в технічному університеті «Йилдиз» на будівельному відділенні.
1975 здобув звання доцента.
Помер від раку мозку. Похований на цвинтарі «Едірнекапи Сакизагаджи».
Творчість
Перебуваючи на військовій службі, познайомився із прозаїком і поетом В. О. Бенером, який став його творчим наставником і другом.
Творчість розпочав у 35 років. Перший і найвідоміший твір Атая «Ті, хто не встояв» («Tutunamayanlar») побачив світ 1972.
Атай — автор чотирьох романів, однієї збірки оповідань та однієї п’єси. Інші романи: «Небезпечні ігри» («Tehlikeli oyunlar», 1973); «Роман одного науковця» («Bir bilim adamının romanı»; 1975); «Наука діяти» («Eylembilim»; 1977).
Твір «Ті, хто не встояв» вважається першим турецьким постмодерністським романом. У ньому автор висміює буржуазний світ і симпатизує тим, хто «програв». Головний герой твору намагається зрозуміти причину самогубства свого друга. Твір насичений глибокими роздумами із психологічними нотками, які спонукають до переосмислення життєвих орієнтирів.
Роман «Небезпечні ігри» присвячений темі табу в тоталітарному суспільстві. Твір насичений внутрішніми монологами та прихованими смислами. Головний герой намагається дізнатися справжні причини конфліктів між людьми у турецькому суспільстві. 2009 роман було інсценізовано під однойменною назвою театральною спілкою «Сейяр Сахне» («Seyyar Sahne»).
«Роман одного науковця» вважається одним із кращих біографічних романів турецької літератури. Присвячений життю інженера М. Інана (1911–1967; Туреччина).
Збірка оповідань «Чекаючи на страх» («Korkuyu beklerken»; 1975) складається з восьми оповідань, які стилістично нагадують його романи. Збірка перекладена французькою, німецькою, італійською мовами.
П’єса «Ті, що живуть грою» («Oyunlarla yaşayanlar»; 1975) відображає екзистенціальні погляди автора щодо самотності людини в абсурдному світі. Йдеться про складне життя інтелігенції в Туреччині, відмінності між Сходом і Заходом. За життя автора п’єса не була поставлена. 1979 вона вперше з’явилася на сцені м. Анкари, згодом в містах Ерзурумі, Ізмірі. 1986−1987 п’єсу було представлено на сцені культурного центру ім. Ататюрка в м. Стамбулі.
Протягом останніх семи років життя Атай вів щоденник, який було опубліковано після його смерті [«Щоденник» («Günlük»), 1987]. Останній роман Атая залишився незавершеним [1998 вийшов під назвою «Наука діяти» («Eylembilim»)].
Визнання
За життя книги Атая не набули популярності, станом на 2020 його вважають одним із найкращих турецьких романістів 20 ст.
1970 рукопис роману «Ті, хто не встояв» отримав нагороду турецької телерадіокомпанії ТРТ (ТRТ). Рішенням національної комісії при ЮНЕСКО роман «Ті, хто не встояв» визнано одним з найважливіших романів турецької літератури 20 ст.
Твори Атая перекладено більшістю європейських мов. Його творчість вплинула на наступні покоління турецьких письменників, насамперед М. Байдура (1951–2001) , О. Памука, Л. Текін (нар. 1957), Е. Шафак (нар. 1971), Б. Узунер (нар. 1955).
З 2007 в Туреччині діє літературна премія імені Огуза Атая.
Твори
- Bir bilim Adamının Romanı. İstanbul : İletişim yayınları, 2013. 270 p.
- Eylembilim. İstanbul : İletişim yayınları, 2016. 118 p.
- Oyunlarla yaşayanlar. İstanbul : İletişim yayınları, 2016. 109 p.
- Tehlikeli oyunlar. İstanbul : İletişim yayınları, 2016. 480 p.
- Korkuyu beklerken. İstanbul : İletişim yayınları, 2017. 196 p.
- Tutunamayanlar. İstanbul : İletişim yayınları, 2017. 724 p.
Література
- İnci H. Oğuz Atay'a Armağan — Türk Edebiyatının «Oyun/Bozan». İstanbul : İletişim Yayınları, 2007. 454 p.
- Ecevit Y. «Ben Buradayım» — Oğuz Atay'ın Biyografik ve Kurmaca Dünyas. 6 baskı. İstanbul : İletişim Yayınları, 2014. 580 p.
- Ecevit Y. Türk Romanında Postmodernist Açılımlar. 11 baskı. İstanbul : İletişim Yayınları, 2018. 240 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Прушковська І. В. Атай, Огуз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атай, Огуз (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 15.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
