Атакамська западина
Атака́мська запа́дина, Перуансько-Чилійський жолоб — глибоководна западина на cході Тихого океану.
Зміст
Географічне положення та розміри
Вузькою смугою простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Розташований на відстані 150–180 км від узбережжя Чилі й Перу. Довжина — 5 900 км (найдовша западина у світі), ширина — від 30 до 90 км. Площа — близько 590 тис. км2. Максимальна глибина (западина Річардса) — 8 065 м нижче рівня моря. Виділяють також окремо Перуанський (північний) і Чилійський (південний) жолоби, межа між якими проходить у місці перетину з підводним гірським хребтом Наска.
Геологічна будова та рельєф
Атакамська западина виникла внаслідок пологої субдукції молодої океанічної кори плити Наска під давню материкову кору Південно-Американської плити та поглинання її мантією. Західний борт і дно жолоба сформовані на корі океанічного типу, східний борт — материкового. З позицій нової глобальної тектоніки Атакамська западина є частиною активної континентальної окраїни Східно-Тихоокеанського (Андського) типу — перехідної зони в системі «континент — океан», характерними особливостями якої є субдукція молодої океанічної літосферної плити, переважання напруг стискання, магматизм, метаморфізм, складчасто-насувні деформації, процеси орогенезу на континентальному крилі. У поперечному розрізі жолоб має V-подібну форму й асиметричну будову. Більш крутий східний схил є одночасно і континентальним схилом, і вузьким шельфом, подекуди має східчастий профіль із 4–5 терасами. Днище вузьке, переважно плоске. Осадовий чохол складений флішоїдними відкладами плейстоцену — голоцену, теригенними й туфогенними турбідитами, що часто містять продукти вулканічних вивержень і розмиву гранітно-метаморфічного материкового фундаменту. Характерним є повздовжній перенос теригенного матеріалу на великій відстані. Потужність, літологічний склад (див. Літологія), закономірності поширення й накопичення осадових відкладів Атакамської западини визначаються режимом (швидкістю) субдукції, а також фізико-географічними чинниками, які впливають на надходження теригенного матеріалу. Виділяють 3 поздовжні відрізки жолоба (північний, центральний, південний), що відрізняються особливостями морфології (див. Геоморфологія) і седиментації. У північній і центральній частинах осадові відклади поширені епізодично, мають незначні потужності, на ділянці поблизу Атаками практично відсутні. З півночі на південь западини потужність осадового шару поступово зростає. Цьому сприяє посилення процесів гумідизації (зволоження) клімату, а також збільшення кількості підводних каньйонів, якими теригенний матеріал надходить із суходолу.
Особливості водного середовища
Над западиною з півдня на північ проходить холодна Перуанська течія, що має суттєве кліматотвірне значення. Температурні умови стабільні — близько +2 °С, можливі незначні коливання до 0,9 °С. На глибині понад 6 км спостерігається адіабатичне підвищення температури. Солоність типова для океану (близько 34,7 ‰), не зазнає істотних змін із глибиною. Уміст кисню варіюється в різних місцях. Фізико-географічні умови глибоководного жолоба також відрізняє тиск гідростатичний, що закономірно зростає з глибиною та на рівні 6000–8000 м сягає 600–800 атм.
Додатково
Територія є сейсмічно активною: Атакамська западина є частиною Тихоокеанського вогняного поясу — області, розміщеної по периметру Тихого океану, де розташована більшість діючих вулканів світу й відбувається багато землетрусів.
Література
- Fisher R. L., Raitt R. W. Topography and Structure of the Peru-Chily Trench // Deep Sea Research. 1962. Vol. 9. P. 423–443.
- Леонтьева В. В., Булатов Р. П. Гидрология желобов Мирового океана. Москва : Наука, 1985. 206 с.
- Wortel M. J., Gloetingh S. A. Accretion and Lateral Variations in Tectonic Structure Along the Peru-Chile Trench // Tectonophysics. 1985. Vol. 112. № 1/4. P. 433–462.
- Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий : в 5 т. Москва : Просвещение, 1986. Т. 5. 228 с.
- Леонов Ю. Г. Тектоника континентов и океанов: Объяснительная записка к международной тектонической карте мира масштаба 1:15000000. Москва : Наука, 1988. 244 с.
- Беляев Г. М. Глубоководные океанические желоба и их фауна. Москва : Наука, 1989. 255 с.
- Пущаровский Ю. М., Меланхолина Е. Н. Тектоническое развитие Земли. Тихий океан и его обрамление. Москва : Наука, 1992. 263 с.
- Хаин В. Е., Ломизе М. Г. Геотектоника с основами геодинамики. Москва : Московский государственный университет, 1995. 480 с.
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 255 с.
- Куприн П. Н. Континентальные окраины (переходные зоны) островодужного и альтернативного типов // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геологический. 2013. Т. 88. Вып. 4. С. 36–54.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Спиця Р. О. Атакамська западина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атакамська западина (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
