Атанасіу, Васіле

Атана́сіу Васі́ле (рум. Vasile Atanasiu) (25.04.1886, м. Тирговіште, Румунія – 06.06.1964, м. Бухарест, Румунія), генерал армії (рум. general de armata) Королівства Румунія під час Другої світової війни, учасник штурму Одеси 1941 року.


Атанасіу, Васіле

(Vasile Atanasiu)

Народження 25.04.1886
Місце народження Тирговіште
Смерть 06.06.1964
Місце смерті Бухарест
Місце поховання Бухарест
Alma mater Вища військова школа в Бухаресті (тепер Національний університет оборони імені Кароля I)
Напрями діяльності військова справа


Життєпис

Народився в родині грецько-румунського походження. 1905 закінчив Військову школу солдатських синів у м. Яссах. У 1905–1907 навчався в Офіцерській школі артилерії й інженерних військ в м. Бухаресті, а в 1909–1911 — у Спеціальній школі артилерії й інженерних військ.

Був одружений на художниці Євгенії Філотті (1880–1968), сестрі театральної актриси Марії Філотті.

Брав участь у Першій світовій війні і Другій світовій війні. У відставці з 1948. Помер у м. Бухаресті.

Діяльність

1907 розпочав службу в дійсній армії у званні молодшого лейтенанта. 1907–1909 — командир взводу 4-го важкого артилерійського полку. 1910 отримав звання лейтенанта, 1915 — капітан.

На момент вступу Румунії в Першу світову війну обіймав посаду командира батареї 105-мм гаубиць 4-го важкого артилерійського полку (Добруджа). Під час наступу російських та румунських військ на Румунському фронті в липні 1917 проти австро-угорських та німецьких військ командував дивізіоном 4-го важкого артилерійського полку. Результатом цієї операції під командуванням дивізійного генерала Є. Т. Григореску стала зупинка наступу німецьких військ і стабілізація фронту. За виявлений під час операції героїзм В. Атанасіу отримав звання майора й був переведений до Ставки Головного командування Румунської армії. З 1919 — підполковник (рум. locotenent-colonel), начальник відділу в директораті артилерії Військового міністерства.

У 1918–1920 навчався у Вищій військовій школі (тепер Національний університет оборони імені Кароля І)

У 1921–1928 роках служив у Генеральному Штабі на посаді керівника оперативного бюро. З 1928 — полковник. Обіймав посади помічника генерального інспектора артилерії (1928–1929), командира навчального артилерійського полку (1929–1931), секретаря Вищої ради оборони (1931–1934), заступника командира та начальника навчальної частини в Навчальному центрі артилерії (1934), командира 19-ї артилерійської бригади (1934–1935).

1935 отримав звання бригадного генерала. У 1935–1937 — керівник Секретаріату Верховної ради національної оборони. У 1937–1940 — командувач 12-ї піхотною дивізією. З 1940 — дивізійний генерал.

На момент початку війни проти СРСР командував ІІІ корпусом у складі 4-ї армії (з початку війни до 20.03.1943). Корпус брав участь у бойових діях проти Червоної армії в Бессарабії (тепер — Молдова і південь Одеської обл.), форсуванні Дністра, битві за Тирасполь та штурмі Одеси.

1942 присвоєно звання корпусного генерала.

У 1943 призначений на посаду генерал-інспектора артилерії, на цій посаді залишався й після державного перевороту 23.08.1944 і переходу Румунії на бік Антигітлерівської коаліції. З 13.02.1945 командував 1-ю армією, яка брала участь у бойових діях у Словаччині.

11.04.1945 отримав звання генерала армії. Після закінчення Другої світової війни — генеральний інспектор армії (1946–1948). З 01.01.1948 — у відставці.

Нагороди

08.06.1940 нагороджений орден «Зірка Румунії» (рум. Steaua României) командорського класу.

17.10.1941 за участь у взятті Одеси нагороджений орденом «Міхая Хороброго» (рум. Mihai Viteazul) 3-го класу.

04.08.1945 за участь у бойових діях у Словаччині й Чехії відзначений орденом «Міхая Хороброго» (рум. Mihai Viteazul) 3-го класу з мечами.

09.08.1945 наказом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Суворова ІІ ступеня.

Праці

  1. Atanasiu V. Romania in razboiul antihistlerist 23 august 1944 - 9 mai 1945. București: Editura Militară, 1966. 780 p.

Література

  1. Armata 1-a Română in Campania din West, 23 august 1944 – 9 mai 1945. Bucureşti: Tip. Concordia Gh. Munteanu Arad, 1945. 219 p.
  2. Савченко В., Филипенко А. Оборона Одессы. 1941. 73 дня героической обороны города. Москва: Центрполиграф, 2011. 447 с.
  3. Armata Romana in Al Razboi Mondial – Romanian Army in World War II / Ed. by V. Neagu, Ch. Bala. Bucharest: Editura Meridiane, 1995. 213 p.
  4. Giurescu D. Romania in the Second World War (1939-1945). Bucharest: All Publishing House; Boulder: East European Monographs, 2000. XXII+496 p.
  5. Pavelescu Ş. Generalul de armată Vasile Atanasiu // Revista de Istorie Militară. 1995. № 2. P. 38–39.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бондаренко Д. Я. Атанасіу, Васіле // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атанасіу, Васіле (дата звернення: 30.04.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶