Атлетизм
Атлети́зм (фр. athlétisme, від лат. athleta, грец. ἀϑλητής — борець, той, хто бере участь в змаганнях, з ἀϑλον — боротьба, змагання) — напрямок фізичного виховання, що ґрунтується на використанні комплексів силових вправ із різними обтяженнями (штангами, гантелями, гирями), опорами, тренажерами; а також вправ із масою власного тіла.
Атлетизм сприяє розвитку м’язової сили та маси, зміцненню здоров’я, усуненню недоліків фізичного розвитку, підвищенню працездатності, зменшенню жирового прошарку.
Історична довідка
Витоки атлетизму зародилися у Греції Давній. За переказами, воєначальник Мілон Кротонський (6 ст. до н. е.) тренувався, піднімаючи й переносячи молодого бика.
Історія атлетизму на теренах Російської імперії сягає 19 ст.: 1885 лікар і педагог В. Краєвський (1841–1901) заснував у м. Санкт-Петербурзі перший у Росії гурток аматорів силової гімнастики. Основною ідеєю гуртка було прагнення досягти фізичної досконалості завдяки зміцненню здоров’я, загартовуванню організму за допомогою системи різноманітних фізичних вправ. В. Краєвським була закладена методична основа вітчизняного атлетизму, а також розроблена оригінальна система «тілобудови та розвитку сили». Згодом з’явилася гантельна гімнастика І. Лебедєва (1879–1950) тощо.
Атлетизм в Україні
На теренах України перший атлетичний гурток створено 1895 у м. Києві лікарем Є. Гарнич-Гарницьким (1834–1908).
На межі 19–20 ст. у Західній Європі та США виник вид спорту, що отримав назву бодібілдинг (або культуризм).
1972 було засновано Комісію з атлетичної гімнастики при Федерації важкої атлетики України (тепер Національна федерація бодібілдингу України), тоді ж відбулись перші офіційні змагання національного масштабу. 1974 збірна команда м. Запоріжжя стала чемпіоном у міжнародному турнірі в м. Таллінні (тепер Естонія).
1987 створена Федерація атлетизму СРСР. 1988 вона увійшла до складу Міжнародної федерації бодібілдингу, і провідні атлети країни вийшли на міжнародну арену.
1990 з Федерації атлетизму виокремилися Федерація бодібілдингу та фітнесу і Федерація пауерліфтингу.
Назву «бодібілдинг» часто вживають як синонім терміну «атлетизм». До атлетичних видів спорту відносять, окрім бодібілдингу, пауерліфтинг, гирьовий спорт, важку атлетику, які у сучасній Україні розвиваються як окремі види спорту.
Значення
Атлетизм можна розглядати і як самостійний вид занять фізичною культурою, і як ефективний допоміжний засіб для розвитку спеціальних силових та швидкісно-силових якостей та силової витривалості в обраному виді спорту.
Література
- Баран І., Федорішко А. Культуризм для чоловіків та жінок (основи методики). Ужгород : [б. в.], 1990. 53 с.
- Плехов В. Н. Атлетизм для вас. Киев : Знание, 1990. 79 с.
- Тенно Г., Сорокин Ю. Атлетизм. Москва : Рипол Классик, 2013. 314 с.
- Онопрієнко О. В., Онопрієнко О. М., Биченко В. І. Основи атлетизму та сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованнію. Черкаси : Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2015. 119 с.
- Гоншовський В. М., Ротар О. В. Методологічні основи атлетизму // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. 2016. Вип. 9. С. 126–135.
Автор ВУЕ
В. І. Биченко, О. В. Онопрієнко, О. М. Онопрієнко.
Покликання на цю статтю: Биченко В. І., Онопрієнко О. В., Онопрієнко О. М. Атлетизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атлетизм (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
