Атракціон

Атракціон. Оглядове колесо

Атракціо́н (фр. attraction — розвага, від лат. attrahere — приваблювати) — багатозначний термін:

1) Центральний номер циркової програми, позначений високою виконавською майстерністю, видовищною ефектністю. В атракціоні обов’язково присутні елементи новизни, трюкової насиченості. Розрахований на підвищений інтерес глядачів. Набув поширення наприкінці 19 ст., передусім у зв’язку з розвитком техніки, оскільки виконання атракціонів здебільшого ґрунтується на використанні складної технічної апаратури. Для сучасного атракціону характерна ускладнена розгорнута художня композиція, де трюкова винахідливість і виразність поєднані з елементами романтичності. Найпопулярніші виконавці атракціонів 19 — поч. 20 ст.: наїзниця О. Сур (цирк В. Сура в м. Києві, 1893–1896), велофігуристи Нуазетт (цирк Нікітиних у м. Києві, 1910; з їх ім’ям пов’язано виникнення терміна «атракціон»), брати А. Л. і В. Л. Дурови, дресирувальник коней П. С. Крутиков, жонглери М. С. та К. С. Пащенки (цирк Крутикова, 1905) та ін. Серед відомих атракціонів українського цирку: «Політ на санях» (1931, за участю І. М. Бугримової та О. М. Буслаєва), канатохідці «Цовкра» (1937; поставлено майстернею підготовки нових номерів при Київському цирку під керівництвом М. Міхельсона; режисер А. Г. Арнольд, організатор номера Д. С. Вольський), силові акробати брати Ялові, «Куля сміливості» (1950, за участю Маяцьких), кінно-балетна пантоміма «Бахчисарайська легенда» (1963, підготовлено 1960–1962 при Київському цирку під керівництвом Б. П. Манжелі, режисер М. М. Зинов’єв), дресирувальники левів Шевченки, антиподист Ф. І. Микитюк та ін. Серед сучасних актракціонів, показаних у Національному цирку України: «Африканські леви» дресирувальників О. і В. Пінко (2013), актракціон ілюзіоніста Є. Новоселова в шоу «Магічне коло» (2014), актракціон із левами і тиграми дресирувальників Ю. і Н. Козиревих (2015) та ін.

2) Споруди, пристрої, конструкції для масових розваг у місцях гулянь, парках розваг, тематичних парках, аквапарках (гойдалки, каруселі, колесо огляду, гірки, кімната сміху, гральні лабіринти, аеротруби, батути тощо). Перші атракціони зʼявилися в Європі у середні віки та працювали під час ярмарків і карнавалів (гойдалки, крижані гірки). Особливо поширилися після відкриття 1955 парку «Діснейленд» (м. Анахайм, штат Каліфорнія, США).

Література

  1. Гур'єв О. П. Витоки виникнення основних жанрів циркового мистецтва. Маріуполь : Рената, 2009. 240 с.
  2. Малихіна М. А Циркове мистецтво в Україні (20–30-ті роки XX століття). Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2016. 154 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Атракціон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атракціон (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶