Атія, Майкл Френсіс

Michael Francis Atiyah.jpg

Атія́, Майкл Фре́нсіс (Атья; англ. Atiyah, Michael Francis; 22.04.1929, м. Лондон, Велика Британія — 11.01.2019, м. Единбург, Велика Британія) — математик, член Лондонського наукового королівського товариства (1990–1995), іноземний член НАН України (з 1992), Американської академії наук і мистецтв (з 1969), Шведської академії наук (з 1972), Німецької академії вчених Леопольдина (з 1977), Національної академії наук США (з 1978), Королівської ірландської академії (з 1979), Австралійської академії наук (з 1992); Індійської національної академії наук (з 1993); Російської академії наук (з 1994); Американського філософського товариства (з 1998); Римської Національної академії мистецтв (з 1999); Королівського норвезького товариства наук та літератури (з 2001); Іспанської королівської АН (з 2002) тощо.

Атія, Майкл Френсіс

(Atiyah, Michael Francis)

Народження 22.04.1929
Місце народження Лондон
Смерть 11.01.2019
Місце смерті Единбург
Напрями діяльності математика

Життєпис

Народився в сім’ї лікаря. Дитинство Атії минуло в Судані та Єгипті; щоліта родина переїздила до Великої Британії. Початкову освіту отримав 1934–1941 в єпархіальній школі м. Хатурма (Судан). Продовжив освіту в коледжі Вікторії у м. Каїрі (Єгипет). З 1945 навчався в Манчестерській гімназії (Велика Британія). 1947 отримав стипендію Трініті-коледжу в Кембриджі, але не скористався можливістю навчатись (натомість пішов на дворічну національну службу, яка в той час була обов’язковою). Служив канцелярським офіцером.

1952 закінчив Трініті-коледж, здобувши ступінь бакалавра, а також перше місце в рейтингу випускників. 1955 в тому ж коледжі отримав докторський ступінь, захистивши дисертацію під керівництвом В. В. Д. Ходжа (1903–1975; Велика Британія) на тему «Використання топологічних методів в алгебраїчній геометрії».

1954 Атія став науковим співробітником Трініті-коледжу (Кембридж). 1955–1956 — стипендіат Бедфордського коледжу у складі Лондонського університету. Працював викладачем коледжів у Кембриджі (1957–1961), Оксфорді (1961–1969). 1969 призначений професором математики в Інституті перспективних досліджень (м. Прінстон). 1972 повернуся до Великої Британії та обійняв посаду професора досліджень Королівського товариства в Оксфорді; був обраний членом Коледжу Св. Катерини (Оксфорд). Магістр Трініті-коледжу в Кембриджі (1990–1997). Засновник та директор Інституту математичних наук Ісаака Ньютона (1990–1996). Канцлер Лестерського Університету (1995–2005). Почесний науковий співробітник Трініті-коледжу (1976), Пемброк-коледжу (1983) та Дарвінського коледжу (1992), усі — при Кембриджському університеті; Коледжу Св. Катерини (1991) та Нового коледжу (1999), обидва — при Оксфордському університеті.

Наукова діяльність

Першу наукову статтю написав у студентські роки (1952). Досліджував широке коло тем математики, зосередивши увагу на взаємодії геометрії та аналізу. Першим ґрунтовним результатом у співробітництві з Ф. Хірцебрухом (1927–2012; Німеччина) стала розробка нового методу в топології (К-теорії), що дозволив розв’язати широкий спектр складних математичних задач. У співавторстві з І. М. Зінгером сформулював теорему щодо розв’язання еліптичних диференційних рівнянь, так звану теорему про індекс. Разом з Р. Боттом (1923–2005; Угорщина — США) сформулював та довів теорему про нерухому точку. Завдяки ідеям Атії суттєвого розвитку набули теорії супер-простору та супер-гравітації, теорії струн фундаментальних частинок, теорія ріманових поверхонь, а також певні галузі теоретичної фізики.

Розвивав теорію калібрувальної інваріантності та теорію струн. Був популяризатором науки. Автор наукових статей, монографій, підручників, наукових праць у сфері топології та диференційних рівнянь. Почесний професор багатьох університетів.

Нагороди і визнання

Лауреат премій: Бервіка (1961); Фальтринеллі Національної академії мистецтв (1981); Міжнародної премії ім. Короля Фейсала за науку (1987); Ювілейної премії Ганнінга від Королівського товариства Единбургу (1990); Нільса Абеля (2004). Лицар-бакалавр Великої Британії (1983).

Нагороджений орденами «За заслуги» Великої Британії (1992) та Лівану (2005). Отримав медаль Філдса (1966); Королівську медаль Лондонського Королівського товариства (1968); Медаль де Моргана (1980); Медаль Коплі (1988); Медаль Б. Франкліна (1993); Меморіальну медаль Джавахарлала Неру (1993); Королівську медаль Королівського товариства Единбурга (2003); Велику медаль Французької академії наук (2010) тощо. Офіцер ордена Почесного легіону (2011).

Праці

  1. Address of the president. Sir Michael Atiyah, given at the anniversary meeting on 29 November 1991 // Notes and Records of the Royal Society of London. 1992. Vol. 46. № 1. P. 155–169.
  2. Edinburgh Lectures on Geometry, Analysis and Physics. Edinburgh : [w. p.], 2010. 38 p.

У с п і в а в т. —

  1. The Index of Elliptic Operators on Compact Manifolds // Bulletin of the American Mathematical Society. 1963. № 69. P. 322–433.
  2. The Index of Elliptic Operators I // Annals of Mathematics. Second Series. 1968. № 87 (3). P. 484–530.
  3. The Index of Elliptic Operators II // Annals of Mathematics. Second Series. 1968. № 87 (3). P. 531–545.
  4. The Index of Elliptic Operators III // Annals of Mathematics. Second Series. 1968. № 87 (3). P. 546–604.

Р о с. п е р е к л. —

  1. Лекции по К-теории. Москва : Мир, 1967. 260 с.
  2. Геометрия и физика узлов. Москва : Мир, 1995. 192 с.

У с п і в а в т. —

  1. Лакуны для гиперболических дифференциальных операторов с постоянными коэффициентами. I // Успехи математических наук. 1971. Т. 26. Вып. 2 (158). С. 25–100.
  2. Введение в коммутативную алгебру. Москва : Мир, 1972. 160 с.
  3. Лакуны для гиперболических дифференциальных операторов с постоянными коэффициентами. II // Успехи математических наук. 1984. Т. 39. Вып. 3 (237). С. 171–224
  4. Геометрия и динамика магнитных монополей. Москва : Мир, 1991. 148 с.

Література

  1. Minio R. An Interview with Michael Atiyah // The Mathematical Intelligencer. 1984. № 6 (1). P. 9–19.
  2. Hurtubise J. Review: The Geometry and Dynamics of Magnetic Monopoles by Michael Atiyah and Nigel Hitchin // American Scientist. 1989. № 77 (3). P. 296–297.
  3. Lusztig G. Recollections about my Teacher, Michael Atiyah, Sir Michael Atiyah: a great Mathematician of the Twentieth Century // Asian Journal of Mathematics. 1999. № 3 (1). P. 55–56.
  4. The Founders of Index Theory: Reminiscences of and about Atiyah, Bott, Hirzebruch, and Singer / Ed. by S.-T. Yau. 2nd ed. Somerville : International Press, 2009. 393 p.

Автор ВУЕ

Г. В. Мамонова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мамонова Г. В. Атія, Майкл Френсіс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атія, Майкл Френсіс (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶