Ауербах, Олександр Андрійович
Ауерба́х, Олекса́ндр Андрі́йович (рос. Ауэрбах, Александр Андреевич; 24.02.1844, м. Кашин, тепер Тверська область, РФ — 22.06.1916, м. Стара Русса, тепер Новгородська область, РФ) — гірничий інженер і підприємець Донецького вугільного басейну, ініціатор створення фахового товариства «З’їзд гірничопромисловців Півдня Росії», співзасновник першого товариства ртутного виробництва в Російській імперії.
|
Ауербах, Олександр Андрійович | |
|---|---|
| Народження | 24.02.1844 |
| Місце народження | Кашин |
| Смерть | 22.06.1916 |
| Місце смерті | Стара Русса |
| Alma mater | Корпус гірничих інженерів |
| Напрями діяльності | вчений, інженер, дослідник Донецького басейну |
Життєпис
Народився в сім’ї лікаря. 1856 вступив до Корпусу гірничих інженерів (від 1866 ― Гірничий інститут Імператриці Катерини ІІ, тепер ― Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої освіти «Санкт-Петербурзький гірничий університет») у м. Санкт-Петербурзі, який закінчив 1863. Того самого року в чині поручика вступив на державну службу й долучився до участі в розвідуванні покладів кам’яного вугілля закруту Самарська Лука на р. Волзі. Після успішного завершення досліджень 1867 його нагороджено орденом Святого Станіслава.
1868 захистив магістерську дисертацію з мінералогії «Про турмалін російських родовищ», опубліковану в «Гірничому журналі». Цього самого року Ауербаха обрано ад’юнкт-професором кафедри мінералогії Гірничого інституту Імператриці Катерини ІІ. 1871 залишив викладацьку роботу, переїхав у Донецький вугільний басейн і очолив французьке кам’яновугільне товариство «Гірничо-промислова компанія» («Societ é Miniè re et Industrielle»). Ініціював розроблення покладів ртутних руд (кіновару) у верхів’ях балок Старчева й Залізна поблизу с. Микитівки (тепер у складі м. Горлівки), відкритих 1879 гірничим інженером Аркадієм Васильовичем Міненковим (1849–1910, Росія). Один із засновників з’їздів гірничопромисловців Півдня Росії.
1881–1884 за завданням Гірничого департаменту керував Богословським гірничим округом, який охоплював східні схили Уральського гірського хребта — Верхотурський повіт, Пермська губернія (тепер Пермський край, Росія).
1884 повернувся в Донецький вугільний басейн. 1885 заснував «Товариство ртутного виробництва О. Ауербаха і К°» (1896 перетворено на акціонерне товариство). У тому ж році поблизу с. Микитівки побудував обладнану за останнім словом тодішньої техніки шахту «Софія», а навесні 1886 — завод із виробництва ртуті. Упродовж наступних десяти років підприємство Ауербаха перетворилося на найбільшого в Російській імперії виробника ртуті, посівши четверте місце у світі після Іспанії, Сполучених Штатів Америки й Італії.
Науковий доробок
Ауербах є автором низки ґрунтовних наукових досліджень, серед яких:
- «Про турмалін російських родовищ» («О турмалине русских месторождений»; 1868);
- «Опис головних мінералогічних кабінетів Європи» («Описание главных минералогических кабинетов Европы»; 1870);
- «Опис гоніометра власного винаходу для вимірювання кристалів під мікроскопом» («Описание гониометра собственного изобретения для измерения кристаллов под микроскопом»; 1870);
- «Спостереження кристалів топазу під мікроскопом» («Наблюдение над кристаллами топаза под микроскопом»; 1879);
- «Про розвиток гірничозаводської справи в Богословському окрузі з 1881 по 1888» («О развитии горнозаводского дела в Богословском округе с 1881 по 1888»; 1888);
- «Опис ртутного заводу поблизу ст. Микитівки Бахмутського повіту Катеринославської губернії» («Описание ртутного завода близ ст. Никитовки Бахмутского уезда Екатеринославской губернии»; 1888) та ін.
Література
- Симоненко І. В. Інженерно-технічна інтелігенція в розвитку промисловості Півдня України (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) // Нариси соціальної історії України (друга половина ХІХ–ХХ ст.) / [Михайлюк В. П., Кривуля О. О., Корольова Г. І. та ін.]; за ред. проф. В. П. Михайлюка. Луганськ : Елтон-2, 2011. С. 41–58.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Київ-Алчевськ : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. 542 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ауербах, Олександр Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ауербах, Олександр Андрійович (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
