Аули

Аули. Герб
Аули. Прапор

Ау́ли — селище міського типу Криничанського району Дніпропетровської області України.

Аули

Країна Україна
Область Дніпропетровська область
Засновано 1632
Чисельність населення (тис.осіб) 4,1
Територія (кв.км.) 8,3
Аули

Географічне положення

Розташоване на правому березі р. Дніпра, на висоті 77 м над рівнем моря, займає невелику прибережну смугу Кам’янського водосховища.

Є західним передмістям м. Кам’янського, відстань до нього — 3 км.

До районного центру м. Кринички — 24 км, до обласного центру м. Дніпро — 41 км, до м. Києва — 412 км.

Територія — 8,3 км2.

Історична довідка

Територію заселено в 2 тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені в селищі 2 поселення і курганний могильник бронзового віку. Поблизу смт Аули знайдено скіфське поховання з конем і зброєю. 1958 експедицією АН УРСР — Д. Телегін (1919–2011; Україна), М. Кучера (1922–1999; Білорусь, Україна), В. Драчук (1936–1989; Україна) виявлено 2 поселення черняхівської культури (2–5 ст. н. е.); одне поселення 8 ст. н. е., поселення періоду Давньої Русі (10–12 ст.).

Населений пункт Аули засновано 1632 (за іншими відомостями — 1640–1660). Уперше згадано у середині 17 ст.

Поселення входило до складу Кодацької паланки Запорозької Січі. За часів запорожців тут виникали зимівники, що поступово перетворилися на хутори. З ліквідацією Запорозької Січі частина козаків переселилася на Кубань, в інші місця.

Походження назви Аули пов’язане з легендою часів подорожі Катерини ІІ Україною 1787. За іншою версією, тут колись було татарське поселення — аул. Царський уряд заохочував переселенців, за легендами й вихідців із Криму, які отримали тут землі та називали свої селища аулами.

Після зруйнування Запорозької Січі місцеві хутори стали слободою Романкове. Зростанню сприяло розташування над р. Дніпром і на жвавому торговому шляху. Мешканці займалися землеробством, рибальством, скотарством, ремеслами й торгівлею. У першій половині 19 ст. в Аулах діяло сільське церковно-приходське училище, переправа через р. Дніпро і поштова станція. 1885 в Аулах відкрито початкову земську школу. 1896 в Аулах функціонували 3 хлібні магазини, бакалійна, мануфактурна лавка, трактир. Жителі села С. Донченко і М. Подуст брали участь у збройному повстанні на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський». Під впливом революційної агітації селяни Аулів улітку 1905 розгромили маєток поміщика Хайновського, який перебував у с. Романкове. 04.12.1905 жителі Аулів і сусідніх сіл Романкова і Новоселівки зібралися на «сходку», де одностайно прийняли вимоги: передати всі державні, монастирські, церковні та поміщицькі землі в руки трудящих; встановити рівність всіх громадян перед законом; амністію всім борцям за свободу; скасування побічних податків і повинностей; організувати медичну допомогу за державний рахунок; запровадити загальну початкову освіту для дітей шкільного віку.

Під час Першої світової війни та подій 1918–1920 Аули неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські.

У роки Другої світової війни під час визволення території тут створено Аульський плацдарм (площа — 35 км2) — місце переправи армій на правому березі р. Дніпра, захоплений військами Степового і Південно-Західного фронтів у вересні 1943. Завойований плацдарм за глибиною сягав близько 4 км, що давало можливість в районі населеного пункту Сошинівка будувати армійську переправу (понтонний міст). У результаті наступу Радянської армії з цього плацдарму 22.10.1943 звільнено м. Верхньодніпровськ, 25.10.1943 — м. Дніпродзержинськ (тепер м. Кам’янське). На місці поховання радянських воїнів, загиблих під час визволення селища Аули 1943, установлено меморіал «Скорботний воїн». 1984 у середній школі створено Музей бойової слави Аульського плацдарму (площа 100 м, 250 експонатів). З 1958 селище Аули має статус селища міського типу.

10.12.1963 свій перший струм дала Дніпродзержинська (тепер Середньодніпровська) ГЕС, прибережна частина селища виявилася затопленою.

Нові квартали населеного пункту, куди переселилися люди із затопленої частини, місцеве населення називає Нові Аули.

2016 створено Аулівську об’єднану територіальну громаду, що складається з Аулівської селищної ради та Української сільської ради.

Населення

Загальна кількість населення — 4 127 осіб (2018, оцінка), густота — 779 осіб/км2.

Склад населення за етнічними групами: українці, росіяни та інші.

Українську мову вважали рідною 95,83 % жителів, російську — 3,98 %, білоруську — 0,02 %, вірменську — 0,14 % (2001, перепис).

Клімат

Клімат помірно континентальний, посушливий. Середньодобова температура січня — -6 °C, липня — +21 °C.

Кількість опадів — близько 500 мм на рік, найбільше на початку літа.

Господарство

Промисловість

В Аулах працює комунальне підприємство Дніпропетровської облради «Аульський водовід», що забезпечує питною водою трьома водозаборами з Кам’янського водосховища міста Кам’янське і Дніпро. На балансі підприємства 2,0 тис. км водопровідних і 1,25 тис. км каналізаційних мереж. Діє «Аульська хлоропереливна станція», вироблений на ній рідкий хлор використовують у всій Україні. Усього в Аулах зареєстровано 24 організації.

Більшість населення працює в містах Кам’янському і Дніпрі.

Транспорт

За 3 км від Аулів залізнична станції Воскобійня на лінії Нижньодніпровськ-Вузол — Верхівцеве.

Південними околицями проходить автомагістраль Н08 Київ — Дніпро.

Освіта, культура

У селищі є середня загальноосвітня і музична школи, будинок культури, бібліотека, лікарня.

Серед історико-культурних об’єктів — Свято-Троїцька церква.

Персоналії

В Аулах народилися історик, археолог, етнограф, фольклорист, педагог Я. П. Новицький; кінооператор, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1985), професор (з 1995) О. Ю. Прокопенко (1925–2009).

Література

  1. Бровко Б. А. Яків Новицький, людина та науковий діяч // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна XVIII–XIX століття. 1996. Вип. 2. С. 156–160.
  2. Музеї Дніпропетровської області. Дніпропетровськ : Арт-Прес, 2006. 56 с.
  3. Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень. Дніпропетровськ : Арт-Прес, 2012. 192 с.
  4. Дніпропетровщина у цифрах за 2017 рік / За ред. І. В. Данилової. Дніпро : ДГУС, 2018. 178 с.
  5. Головне управління статистики у Дніпропетровській області. URL: www.dneprstat.gov.ua

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аули // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аули (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶