Аустер, Лідія Мартинівна
Ау́стер, Лі́дія Марти́нівна (ест. Auster, Lydia; 30.05.1912, м. Петропавловськ, тепер Казахстан — 03.04.1993, м. Таллінн, Естонія) — композитор, заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (з 1957), народна артистка Естонської РСР (з 1984).
|
Аустер, Лідія Мартинівна (Auster, Lydia) | |
|---|---|
| Народження | 30.05.1912 |
| Місце народження | Петрозаводськ |
| Смерть | 03.04.1993 |
| Місце смерті | Таллінн |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Навчалася композиції 1928–1931 в Омському музичному технікумі (тепер Омське музичне училище імені В. Я. Шебаліна) у класі М. Невітова; 1931–1935 — у Ленінградській консерваторії (тепер Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова) у класі М. Юдіної (1899–1970; РФ), 1938–1945 у Московській консерваторії (тепер Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського) по класу В. Шебаліна (1902–1963; РФ), де також закінчила аспірантуру (1945).
Працювала 1943–1944 старшим музичним редактором Туркменського радіо, а також як композитор в Ашгабатській філармонії.
З 1945 жила в Естонії.
1948–1984 — художній керівник Державної теле- та радіокомпанії Естонської РСР. 1949–1967 — член редколегії газети «Серп і молот» («Sirp ja vašar»). Водночас була головою Естонського відділення Музичного фонду СРСР (1950–1989),членом правління Спілки композиторів Естонії.
Творчість
Вивчала традиції естонської народної музики, що згодом позначилося на її стилі. Авторка музики до балетів, творів для симфонічного оркестру, фортепіано, пісень для солістів і хорів тощо. Балет «Тійна» (1955) відіграв значну роль у становленні естонської хореографічної культури.
Опера-новела — «Травневий ранок» (1970); балети — «Північний сон» (1960), «Ромео, Джульєтта і пітьма» (1970); хореографічна сцена — «Нічна молотьба» (1967); кантата — «Анчар» (1937); для оркестру — симфоньєта (1938), «Естонська сюїта» (1948); увертюра-фантазія «Естонія» (1945), «Святкова увертюра» (1947), увертюра «Слава Радянської Естонії» (1950); концерт для фортепіано з оркестром; для оркестру російських народних інструментів — 3 сюїти (1937, 1938, 1939 — «Червоноармійська»); для оркестру туркменських народних інструментів — 6 танців (1941–1943); для голосу і фортепіано — романси на слова М. Лермонтова, С. Єсеніна; для хору — балада «Слово мого фронтового друга» (слова М. Матусовського, 1967); дитячі пісні, масові пісні, музика для театру тощо. Низку її творів було записано на грамплатівки.
Література
- Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / Под ред. Ю. В. Келдыша. Москва : Советская энциклопедия ; Советский композитор, 1973–1982.
- Балет: энциклопедия / Гл. ред. Ю. Н. Григорович. Москва : Советская энциклопедия, 1981. 623 с.
- Кулл И. История эстонской музыки. Таллинн : Коолибри, 2006. 143 с.
- O’Connor K. Culture and Customs of the Baltic States. Westport; London : Greenwood, 2006. 300 p.
- Иванченко И. Волшебная магия танца на Нарвском взморье. Нарва : И. Иванченко, 2018. 117 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аустер, Лідія Мартинівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аустер, Лідія Мартинівна (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
