Аутстафінг

Аутста́фінг (англ. outstaffing, від out — поза і staff — укомплектовувати штати, забезпечувати персоналом) — управлінська технологія (різновид аутсорсингу), яка полягає в тому, що для забезпечення бізнес-процесів певної компанії необхідними трудовими ресурсами використовують послуги сторонньої організації.

Історична довідка

Аутстафінг виник у США на межі 1960–1970. Це пов’язано з особливостями федерального законодавства, яке дозволяло за допомогою аутстафінгу використовувати вигідні схеми пенсійного страхування працівників. На кінець 20 ст. аутстафінг у США законодавчо оформлений як послуга й регулюється Конвенцією про приватні агентства зайнятості № 181 від 19.06.1997).

В Україні послуга аутстафінгу виникла 1999, поширення набула після 2004.

Характеристика

Аутстафінг — технологія менеджменту, заснована на залученні працівників зовнішніх організацій та делегуванні цим організаціям низки управлінських функцій (кадрове діловодство, виплата заробітної плати, сплата податків, взаємодія з державними соціальними органами та ін.).

Аутстафінг є формою послуг, згідно з якою виведений зі штату компанії-замовника персонал є формально працевлаштованим у штаті компанії-провайдера (посередника) на підставі цивільно-правової угоди, але фактично виконує свої функції на попередньому місці роботи. Самі працівники укладають трудову угоду не з фактичним роботодавцем, а з компанією-провайдером.

Перевага аутстафінгу — зниження управлінських витрат на непрофільні функції.

У США та європейських країнах надання послуги аутстафінгу регламентовано законодавчо. В Україні ж воно законодавчо не визначено. Однак правовiдносини, що виникають під час провадження діяльності суб’єктiв господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, визначені статтею 39 Закону України «Про зайнятість населення».

Література

  1. Сафарова Е. Ю. Аутстаффинг, аутсорсинг, лизинг персонала: новые технологии в бизнесе: простыми словами о сложных материях. Москва : Эксмо, 2010. 208 с.
  2. Витко В. С., Цатурян Е. А. Юридическая природа договоров аутсорсинга и аутстаффинга. Москва : Статут, 2012. 128 с.
  3. Заїчко О. Особливості організації та оплати праці за аутстафінгової зайнятості // Україна: аспекти праці. 2014. № 8. С. 10–14.
  4. Кязимов К. Г., Говорова Н. А., Самраилова Е. К. и др. Содействие занятости населения в условиях кризиса. Москва; Берлин : Директ-Медиа, 2015. 268 с.
  5. Матвійчук Н. М. Аутстафінг: стан та проблеми впровадження в Україні // Інноваційна економіка. 2015. № 5. С. 33–37.

Автор ВУЕ

Л. В. Титенко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Титенко Л. В. Аутстафінг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аутстафінг (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.11.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶