Ауєскі хвороба

Аує́скі хворо́ба (Morbus Aujeszky), псевдосказ — гостре контагіозне вірусне захворювання всіх свійських та багатьох видів диких тварин.

Історична довідка

Уперше описав клінічні ознаки хвороби у великої рогатої худоби та відокремив її від сказу 1902 бактеріолог А. Ауєскі (1869–1933; Угорщина). Вірусну природу збудника встановлено 1910. Від 1930 хворобу Ауєскі зареєстровано у понад 70 країнах світу.

Етіологія та патогенез

Збудник

Збудником хвороби є ДНК-вмісний альфагерпесвірус з родини герпесвірусів (Herpesviridae). У зовнішньому середовищі він залишається життєздатним упродовж року, однак є чутливим до ефіру, формаліну, ультрафіолетових променів, а за температури +80 °С гине за 10 хв.

Епізоотологія

У природних умовах збудник хвороби Ауєскі частіше вражає свиней, особливо поросят та супоросних свиноматок, а також домашніх і диких м’ясоїдних, гризунів; рідше — велику і дрібну рогату худобу, хутрових звірів; дуже рідко — коней та інших оленеподібних. Джерелом інфекції слугують хворі тварини та вірусоносії. Заражаються тварини аерогенно або аліментарно, за стійлового утримання ймовірне контактне зараження через пошкоджену шкіру. Для хвороби Ауєскі характерна стаціонарність; сезонність не виражена, але захворювання частіше реєструють навесні та восени.

Механізми розвитку

Розвиток хвороби залежить від виду й віку тварини, шляхів проникнення збудника та тривалості інфікування. Вірус подразнює клітини стінок кровоносних судин, сприяє розвитку набряків і геморагічного діатезу в різних органах (особливо в головному мозку), що супроводжується виникненням нервових явищ та сильного свербежу. У свиней вірус частіше локалізується в легенях і черевній порожнині.

Клініка

Симптоми та перебіг

Інкубаційний період хвороби Ауєскі становить 1‒15 діб.

Перебіг завжди гострий, виражений розладами центральної нервової системи (збудження, судоми, параліч), супроводжується ураженням органів дихання, сверблячкою й розчухуванням (за винятком свиней, норок та соболів). Одужання майже не буває, загибель настає на 1–4 добу.

У більшості тварин (окрім свиней) хвороба починається нестерпним свербежем у місцях первинної локалізації вірусу (зазвичай це губи й кінцівки). Велика рогата худоба розчухує уражені ділянки до крові й появи глибоких ран; тварини дуже збуджені, лякливі, проте не агресивні. В овець та кіз перебіг подібний, але без ознак збудження. У свиней супроводжується ознаками лихоманки, пінистою слинотечею, у молодняка — судомами та паралічем. У коней за доброякісного перебігу хвороби спостерігають короткочасну гарячку, пригнічення, однак за 2–4 доби тварина одужує; за злоякісного перебігу наявна сверблячка, слиновиділення, симптоми енцефаліту. Для собак та котів характерні сверблячка, лякливість, жалібний хрипкий голос, виділення пінистої слини, як за сказу, проте без ознак гідрофобії і агресивності до людини; температура тіла нормальна. У хутрових звірів хвороба перебігає у нервовій або легеневій формах.

Патологоанатомічні зміни

Під час зовнішнього огляду тварин виявляють травми шкіри, ділянки розчухувань, облисіння (крім свиней, норок та соболів). У головному мозку відбувається гіперемія оболонок, крововиливи, розм’якшення мозкової речовини. Легені набрякають, лімфовузли бронхів збільшуються.

Діагностика

Діагностика хвороби Ауєскі є комплексною, ґрунтується на даних епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних і лабораторних методів дослідження. У невакцинованого поголів’я діагноз підтверджують алергічною шкірною пробою з аулергіном. Хворобу Ауєскі диференціюють від сказу, лістеріозу, чуми, інфекційного енцефаломієліту. У свиней виключають також отруєння кухонною сіллю, паратиф, сальмонельоз та авітамінози.

Лікування

Лікування хвороби Ауєскі є недосконалим; можливе застосування гіперімунної сироватки проти специфічного гамма-глобуліну, неспецифічних сироваток, а також противірусних лікарських засобів та антибактеріальних засобів.

Профілактика

Всі заходи профілактики і боротьби проти хвороби Ауєскі здійснюють згідно з чинною інструкцією. Основа профілактики — виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо комплектування, розведення, утримання й годівлі тварин; унеможливлення занесення збудника з невпорядкованих господарств, систематичне проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації. Хворобу контролюють за допомогою засобів специфічної профілактики — живих та інактивованих вакцин. За підтвердження діагнозу, господарство оголошують невпорядкованим і вводять карантинні обмеження, які знімають у тваринницьких господарствах за місяць, а в звірівницьких — за 15 днів після подолання захворювання і проведення заключного комплексу ветеринарно-санітарних заходів. Клінічно здорових тварин вакцинують.

Імунітет

Після перенесення хвороби Ауєскі формується напружений імунітет на 1‒3 роки. Пасивний (колостральний) імунітет створюється передачею материнських антитіл з молозивом.

Література

  1. Корнієнко Л. Є., Корнієнко Л. М., Білокінь В. С. та ін. Хвороба Ауєскі. Біла Церква : #Білоцерківський державний аграрний університет, 2002. 219 c.
  2. Вербицький П. І., Достоєвський П. П., Бусол В. О. та ін. Довідник лікаря ветеринарної медицини. Київ : Урожай, 2004. 1280 с.
  3. Інструкція щодо заходів з профілактики та ліквідації хвороби Ауєскі сільськогосподарських тварин і хутрових звірів // Законодавство України. 2008. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0138-08#Text
  4. Уховський В. В., Романов О. М., Безименний М. В. та ін. Ретроспективний аналіз хвороби Ауєскі серед поголів’я свиней на території України / В. В. Уховський, Ж. М. Дрожже // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина. 2017. Вип. 1 (40). С. 105–110.

Автор ВУЕ

Л. І. Шендрик


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шендрик Л. І. Ауєскі хвороба // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ауєскі хвороба (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶