Афазія

Афа́зі́я (грец. ἀφασία — оніміння) — системне порушення мовлення, що виникає внаслідок органічних уражень мозку, охоплює різні рівні мозкової організації мовлення, впливає на його зв’язки з іншими психічними процесами (див. Психіка) і призводить до дезінтеграції всієї психічної сфери людини, порушуючи насамперед комунікативну функцію (див. Мови комунікативна функція, Поведінка комунікативна, Дія комунікативна).

Характеристика

Афазія містить чотири складники — порушення власне мовлення і вербального спілкування, порушення інших психічних процесів, зміну особистості й особистісну реакцію на хворобу. В основі афазії — та чи інша первинно порушена нейрофізіологічна (див. Нейрофізіологія) і нейропсихологічна (див. Нейропсихологія) передумови. Це може бути порушення динамічного або конструктивного праксису, фонематичного слуху, апраксія апарату артикуляції тощо. Передумова призводить до специфічного системного порушення реалізації різних рівнів, сторін, видів мовленнєвої діяльності: розуміння мовлення, мовленнєвої пам’яті, усного мовлення, письмового мовлення, читання, рахування тощо.

Класифікація

На підставі вичленення механізму, який лежить в основі порушення функціональної системи, що забезпечує мовлення, і синдромний аналіз порушення мовленнєвої функції, виділено 7 форм афазії, об’єднаних у 2 групи:

  • сенсорні афазії: сенсорна (акустико-гностична), акустико-мнестична, оптико-мнестична, аферентно-моторна, семантична;
  • моторні афазії: еферентно-моторна; динамічна.

Сенсорна афазія (афазія Верніке) пов’язана з ураженням задньої третини скроневої звивини лівої півкулі (див. Півкулі головного мозку), що супроводжується порушенням фонематичного слуху (здатність розрізняти звуковий склад слів, яка передує формуванню усного й письмового мовлення та читання), що є первинною формою мовленнєвої діяльності. За акустико-мнестичної сенсорної афазії, що є наслідком ураження середніх відділів кори лівої скроневої області, фонематичний слух у хворого зберігається. Натомість виникає нездатність запам’ятати навіть невеликий мовленнєвий відрізок через порушення слухо-мовленнєвої пам’яті. Оптико-мнестична сенсорна афазія, викликана ураженням задньо-нижніх відділів лівої скроневої ділянки, через порушення в зоровій репрезентації образу слів полягає в нездатності усно називати предмети що їх людина бачить у спробах словесно їх описувати (наприклад, те, чим їдять — ложка або виделка тощо). Семантична афазія виникає за ураження ділянки на межі скроневих тім’яних і потиличного відділів мозку. Мовець із семантичною афазією не здатен розуміти сурядний синтаксичний (див. Синтаксис) зв’язок у висловлюваннях, коли необхідно уявити просторове розташування описуваних об’єктів, явищ або подій. До моторних афазій Брока, які складають групу порушень еферентних (див. Еферентні нервові волокна) ланок мовленнєвої системи, належать динамічна афазія та моторна еферентна афазія. Остання характеризується запинаннями, прикладанням надмірних зусиль людиною до продукування вислову з чіткими рисами аграматизму: слова у вислові містять хибну морфологічну структуру й здебільшого не мають синтаксичного зв’язку між собою. Динамічна афазія викликана ураженням середньо-лобної премоторної ділянки лівої півкулі, суміжної із зоною Брока, і характеризується відсутністю мовленнєвої ініціативи. Її основою є порушення послідовної темпоральної організації висловлювання, виражене в змінах за породження елементарних словосполучень, а також у нерозгорнутості відповідей на питання в діалозі. Процес повернення від афазії до норми характеризує проходження пацієнта через стадію «телеграфного стилю»: особа навіть після того, як вже навчилася вимовляти окремі слова, ще тривалий час відчуває ускладнення в їхньому сполученні у фрази й речення.

Література

  1. Бейн Э. С., Овчарова П. А. Клиника и лечение афазий. София : Медицина и физкультура, 1970. 210 с.
  2. Винарская Е. Н. Клинические проблемы афазии. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Сфера, 2007. 222 с.
  3. Language Intervention Strategies in Aphasia and Related Neurogenic Communication Disorders / Ed. by R. Chapey. 5th ed. Philadelphia : Lippincott Williams & Wilkins, 2008. 1091 p.
  4. Філіпова Т. В. Мовленнєві порушення при афазіях // Український вісник психоневрології. 2014. Т. 22. Вип. 1. С. 137–141.

Автор ВУЕ

О. О. Хаустова, О. С. Чабан


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чабан О. С., Хаустова О. О. Афазія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афазія (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶