Афонсу V Африканець
Афо́нсу V Африка́нець, Афонсу Дуарте (порт. Afonso V; 15.01.1432, м. Сінтра, Португалія — 28.08.1481, м. Сінтра, Португалія) — король Португалії (1438–1481), представник Авіської династії.
Афонсу V Африканець (Afonso V) | |
---|---|
Народження | 15.01.1432 |
Місце народження | Сінтра |
Смерть | 28.08.1481 |
Місце смерті | Сінтра |
Місце діяльності | Португалія |
Напрями діяльності | політика |
Ранній період життя і здобуття влади
Батько — король Португалії Дуарте I; мати — королева Португалії — Елеонора Арагонська.
Посів престол у віці 6 років. Регентом при малолітньому Афонсу V стала королева Елеонора (1438–1440), а пізніше, за рішенням кортесів, — дядько правителя, герцог Педру Коїмбрський (1440–1448).
Через проіспанську позицію мати Афонсу V була відсторонена від керівництва країною і переїхала до Кастилії.
Герцог Педру намагався зміцнити свій вплив в королівстві та не поспішав передати повноту влади Афонсу V навіть після досягнення його повноліття. Він влаштував у 1445 шлюб своєї доньки Ізабелли з королем Афоонсу V, ставши ще і свекром молодого короля.
Боротьба між Педру та королем загострилася і вилилася у військовий конфлікт. Афонсу V остаточно переміг Педру у битві біля м. Алфарробейро (1449).
Діяльність
У 1456 Афонсу V відгукнувся на заклик Папи Римського Калікста III організувати новий хрестовий похід проти турків. Через смерть Папи (1458) хрестовий похід так і не відбувся. Оскільки португальське військо вже було зібране, Афонсу V спрямував його сили на завоювання північної Африки, очоливши великий флот. Він завоював низку фортець і портів у північній Африці: Алькасер-Сегер (1458) Танжер (1470), Арзіла (1471). Афонсу V оголосив себе правителем Африки, за що отримав прізвисько «Африканець».
Король також сприяв експедиціям з вивчення морських шляхів та відкриття нових земель в Атлантиці, які ініціював його дядько, інфант Енріке Мореплавець. У 1456 португальські кораблі відкрили острови Зеленого Мису, а в 1460 досягли Гвінеї.
До 1462 португальці дослідили узбережжя Африки до сучасної Сьєрра-Леоне. Між 1469 и 1472 — острови Сан-Томе і Прінсіпі.
Усі відкриті землі Португалія оголосила своїми володіннями. У період правління Афонсу V в 1446–1447 був упорядкований і систематизований, розпочатий при королі Жоану I, звід загальнопортугальского законодавства «Постанови короля Афонсу V».
Після завершення африканської кампанії Афонсу V вступив у війну за кастильську спадщину (1475–1479). Португальсько-іспанське протистояння тривало. Спроба іспанців завоювати Канарські острови, завершилась для них поразкою.
Того ж року португальські морські сили розбили кастильців у морській битві поблизу Гвінеї, відвоювавши м. Сеуту. Війна за кастильську спадщину завершилася підписанням Алкасовашського мирного договору (04.09.1479), за яким проголошувалось незаперечне право Фердинанда та Ізабелли на правління Кастилією та встановлювався розподіл сфер впливу двох країн в Атлантиці. Португалія зберігала контроль над Азорськими островами, островом Мадейра і островами Зеленого мису, а також іншими територіями, які будуть відкриті в напрямку Гвінеї, крім Канарських островів, що залишилися під контролем Кастилії. Португалія також здобувала монопольне право на торгівлю з Гвінеєю.
Останні роки життя Афонсу V провів в монастирі в м. Сінтрі, де й помер.
Література
- Альтамира-и- Кревеа Р. История Испании. В 2-х томах. Т. І. Москва: Иностранная литература, 1951. 520 с.;
- Крицкий Л. Г. Португалия. Москва: Мысль, 1981. 128 с.;
- Варьяш О. И., Черных А. П. Португалия: дороги истории. Москва: Наука, 1990. 144 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Іваницька О. П. Афонсу V Африканець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афонсу V Африканець (дата звернення: 5.05.2024).
Оприлюднено: 23.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України