Афти
А́фти (грец. ἄφϑαι, від ἅπτω — запалити) — поодинокі або множинні виразки слизової оболонки порожнини рота круглої або овальної форми невеликого розміру, оточені червоною облямівкою, вкриті фібринозним нальотом білого або жовтого кольору, болісні при пальпації.
Уперше термін «афта» ужив Гіппократ (460–377 до н. е.), щоб описати біль у ротовій порожнині. Афти є проявом афтозного стоматиту, для якого характерний рецидивуючий тривалий перебіг з періодичними загостреннями.
Причини виникнення афт: пошкодження слизової оболонки рота (механічні, термічні, радіаційні, хімічні), вірусні та бактеріальні інфекції, генетична схильність, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, хвороба Бехчета, гіповітамінози, зниження імунітету, захворювання жовчних шляхів, хвороби крові (нейтропенія), ендокринні розлади.
Виділяють такі клінічні форми:
- малі афти (афти Микулича) — поверхневі поодинокі (1–5) виразки розміром до 10 мм, які локалізуються на слизовій оболонці губ, щік, язика, дна порожнини рота, трапляються з частотою 70–85 %, тривалість перебігу 4–14 днів;
- великі афти (некротичний періаденіт або афти Сеттона) — глибокі поодинокі (1–10) виразки розміром понад 10 мм, які локалізуються на слизовій оболонці губ, щік, язика, м’якого піднебіння, глотки, загоюються з рубцюванням, тривалість перебігу понад 6 тижнів, трапляються з частотою 10–15 %;
- герпетиформні афти — глибокі множинні (10–100) виразки, розміром 2–3 мм, розсіяні по всій слизовій оболонці порожнини рота, включно з червоною облямівкою губ, тривалість перебігу до 30 днів, трапляються з частотою 5–10 %;
- афти Беднара — виразки слизової оболонки рота (тверде піднебіння) у новонароджених дітей перших тижнів життя внаслідок механічного пошкодження. Можливі загальні клінічні прояви: підвищення температури тіла, загальна слабкість, регіонарний лімфаденіт, утруднення ковтання.
Лікування афт включає загальне (лікування основного захворювання) та місцеве (знеболювальні аплікації, полоскання та ротові ванночки з антисептиком, аплікації кератопластичних препаратів). Для швидшого досягнення ефекту рекомендується консультація стоматолога, гастроентеролога, імунолога, гематолога, ревматолога, алерголога.
Література
- Чижевский И. В., Ермакова И. Д., Забышный А. А., Журба О. О. Механические травматические повреждения слизистой оболочки полости рта у детей раннего и дошкольного возраста // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. 2013. Вип. 17. Т. 2. С. 325–329.
- Маврутенков В. В. Вирусные стоматиты // Здоровье ребенка. 2015. № 3 (63). С. 63–68. Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/41116
- Edgar N. R., Saleh D., Miller R. A. Recurrent Aphthous Stomatitis: A Review // J. Clin. Aesthet. Dermatol. 2017. V. 10 (3). P. 26–36.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Філіпюк А. Л. Афти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афти (дата звернення: 5.05.2024).
