Афіша
Афі́ша (фр. affiche — об’ява, від afficher — прикріплювати, вивішувати, виставляти) — різновид реклами та оголошення (як правило, друкованих) про драматичні, музичні й циркові вистави, концерти, кінофільми, виставки та інші художні заходи. Афіші вивішують на спеціальних тумбах (див. Афішна тумба), щитах біля входу до театру та інших видовищних установ, на людних місцях, площах.
Історична довідка
Звичай виставляти публічно різні оголошення відомий ще в стародавньому Єгипті, Греції, Римі. Афіші карбували на мідних дошках, вирізьблювали на спеціальних дерев’яних щитах і мармурових плитах, писали на папірусах і пофарбованих у білий колір стінах будинків. За афіші правили також крикуни — «проко» (в Стародавній Греції), «рекламаре» (у Римі). Для середньовічного театру роль афіш виконували «зазивали», глашатаї, які сповіщали про місце й назву вистави, інколи повідомлення виголошували у віршованій формі.
Писана афіша вперше з’явилася в 16 ст. у Франції (оголошення невеликого розміру прикріплювалися біля входу до театру). Прізвища драматурга, виконавців, відомості про ціни та квитки тощо з’явилися на афішах в 17 ст.
На українських землях із поширенням шкільного театру виникли афіші — «тези» або «конклюдії», писані від руки спочатку латинською, а згодом — латинською і російською мовами, де зазначалися імена учасників дійства.
У західноукраїнських духовних семінаріях афіші про вистави учнів писали латинською і польською мовами.
У Київському колегіумі (тепер Києво-Могилянська академія) афіші оздоблювали сюжетами й зображеннями, у 17 ст. від мальованих афіш перейшли до графічних. Художню композицію малюнків створювали самі студенти або запрошували професійних художників.
Афіші друкували на папері, атласі, шовку в Києво-Печерської лаври друкарні, інколи за кордоном. Вони мають високий художній рівень, донесли до наших часів портрети історичних осіб, а також види архітектурних споруд.
Афіші прикріплювали на воротах монастиря, стінах академічних будинків, дарували почесним гостям. Із розвитком кріпацького театру і приватних антреприз афіші писали російською та іноземними мовами, згодом почали друкувати у вигляді програмок, які називали афішками.
Гастролюючи в Україні, польські трупи О. Ленкавського, П. Жмійовського з дозволу влади вивішували лише шрифтові афіші, обов’язково російською і польською мовами. Розмір афіш поступово зростав, з’явилися шрифти не лише чорного, а й синього кольору. Український Театр корифеїв (заснований 1882) дістав право друкувати афіші рідною мовою лише на початку 20 ст.
Перша афіша українською мовою сповіщала, що 17 січня 1906 Товариство артистів під орудою П. Саксаганського покаже виставу «Підпанки» І. Карпенка-Карого. Однією з перших українською мовою була афіша 1910 до вистави «Енеїда» у Театрі М. Садовського. Афіші Руського народного театру в м. Львові друкували українською, а також українською і польською мовами чорним шрифтом на кольоровому папері.
За часів СРСР авторами афіш були відомі художники: А. Петрицький, О. Хвостенко-Хвостов, В. Меллер та інші, які створювали також театральні й кіноплакати, афіші художніх виставок тощо.
Характеристика
Розрізняють афішу окрему (повиставну); зведену (репертуарну) — на групу вистав або кінофільмів кожного окремого чи всіх театрів і кінотеатрів міста (зазначаються дати проведення); анонс (повідомлення про нову виставу, виставку тощо).
Афіші прем’єр подаються докладніше: зазначають прізвище автора, режисера, акторів, художника, композитора, диригента, балетмейстера та інше. Доповненням до театральних афіш випускають так звані програми з переліком дійових осіб та виконавців.
Джерела
- ДСТУ 3017: 2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2016. 42 с.
Література
- Бондар Ю. Плакати, афіші та листівки у контексті соціальної й політичної комунікацій // Вісник Книжкової палати. 2014. № 7. С. 15–21.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевякова К. С. Афіша // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афіша (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
