Ахейський союз
Ахе́йський сою́з (грец. τὸ ϰοινὸν τῶν Ἀχαιῶν́, або грец. Ἀχαϊϰὴ Συμμαχία) — військово-політичне об’єднання давньогрецьких полісів на півночі півострова Пелопоннес, що існувало з 279 до н. е. до 146 до н. е.
Історична довідка
Базою для створення Ахейського союзу стало існування до завоювання півострова Пелопоннес Македонією 340–338 до н. е. неоформленого офіційно племінного союзу міст Ахаї.
275 до н. е. неформальну роль центру Ахейського союзу почав виконувати м. Егіон.
У 230-220-х до н. е. Ахейський союз відіграв ключову роль у звільненні грецьких міст від Македонії та відновлення незалежності м. Афін (229 до н. е.). У цей період Ахейський союз приєднував до себе деякі поліси силовим шляхом. Афіни не увійшли до Ахейського союзу.
229–222 до н. е. відбувалося збройне протистояння Ахейського союзу і м. Спарти (Клеоменова війна), початком яких стало захоплення царем м. Спарти Клеоменом ІІІ кількох полісів-членів Ахейського союзу.
Ахейський союз зміг перемогти м. Спарту за підтримки Македонії, однак наслідком цього стало послаблення самого Ахейського союзу. Під час Союзницької війни 220–217 до н. е. Ахейський союз за підтримки Македонії протистояв Етолій. союзу. Після початку експансії Римської республіки у Греції (межа 3–2 ст. до н. е.) Ахейський союз спершу підтримував Македонію, згодом увійшов до антимакедонської коаліції, таким чином підтримавши Рим. У 3-й Македонській війні 171–168 до н. е. Ахейський союз прагнув зберегти нейтралітет.
Після поразки Македонії та її перетворення на провінцію Римської республіки зовнішньополітичної позиції Ахейського союзу суттєво погіршилися.
146 до н. е. відбулася короткочасна Ахейська війна між Ахейським союзом і Римом, що закінчилася повним розгромом і розпуском Ахейського союзу. Після ліквідації Ахейського союзу грецькі землі приєднано до Римської республіки як окрему провінцію Ахая, або Ахея.
Характеристика
Загальне управління Ахейського союзу здійснювали синод (загальні збори старших за 30 років громадян чоловічої статі полісів — членів союзу, що скликалися раз на 2 роки), синкліт (позачергові загальні збори) і стратег (фактичний правитель союзу, який відповідав за його зовнішню політику; з часом повноваження стратега поширили і на внутрішні справи Ахейського союзу). У зв’язку зі зміною загальної політичної ситуації в середині 3 ст. до н. е. до Ахейського союзу почали приєднуватися поліси, розташовані за межами Ахаї (дорійські, аркадські та інші). Так, уже 243 до н. е. до Ахейського союзу приєдналися міста Коринф і Мегара. У джерелах містяться епізодичні згадки існування в цей період постійної ради Ахейського союзу з представників полісів-членів — буле. Поліси — члени Ахейського союзу сплачували грошовий членський внесок і формували частину військ. Основу військ Ахейського союзу складала важка й легка піхота, менше значення мала кіннота. Флот Ахейського союзу виконував допоміжні функції.
У пізній період існування Ахейського союзу основну роль у ньому відігравали не ахейські поліси, а багаті міста в інших регіонах, які приєдналися до союзу: Мегалополіс (у Аркадії, увійшов до Ахейського союзу 235 до н. е.), Аргос (південь півострова Пелопоннес, увійшов до Ахейського союзу 224 до н. е.) та інші.
Література
- Polybius. The History of the Achaean League: As Contained in the Remains of Polybius / Ed. with introduction by W. W. Capes. London : Macmillan, 1888. 418 p.
- Сизов С. К. Ахейский союз. История древнегреческого федеративного государства (281–221 гг. до н. э.). Москва : Прометей, 1989. 172 с.
- Сизов С. К. Существовал ли союзный совет в ахейской федерации во времена Полибия? // Вестник Нижегородского государственного университета им. Н. И. Лобачевского. 2015. № 3. С. 107–114.
- Texier J. G. Sparta, Rome, and the Achaean League (181–146 BC) // Dialogues d’histoireancienne. 2018. Vol. 442. Is. 2. P. 191–230.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ахейський союз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахейський союз (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
