Ацетабулярія (Редакція ВУЕ)
Ацетабуля́рія (Acetabularia) — рід одноклітинних зелених водоростей родини поліфізієвих (Polyphysaceae).
Зміст
Таксономія і характеристика
Таксономія складна, за різними даними у складі роду розглядається 12–20 видів, а також принаймні 6 внутрішньовидових таксонів. Систематичне положення роду дискусійне: ацетабулярію розглядають або у складі родини поліфізієвих, або разом із родом Halicoryne в окремій підродині родини дазикладових (Dasycladaceae).
Ацетабулярія — одноклітинний організм, гігантська одноядерна клітина зі складною будовою. Талом нерозгалужений, одноклітинний завдовжки 1–6 см, утворений компактним ризоїдом з ядром, трубчастою ніжкою, шапочкою діаметром 0,5–1,5 см. У деяких видів загальна довжина талому досягає 10 см, а діаметр шапочки може становити навіть 18 см. Шапочка парасолькоподібної або видовженої форми, утворена зрослими або незрослими гаметангіями. Будова шапочки є діагностичною ознакою на видовому рівні. Розмноження статеве і вегетативне. Повний життєвий цикл ацетабулярії у природі триває до 3 років, у лабораторних умовах — близько півроку. Експериментально доведено, що повний життєвий цикл види роду можуть проходити і протягом одного року. Усі види роду володіють високою здатністю до регенерації втрачених частин талому — таке еволюційне пристосування пов’язане з умовами існування в зоні прибою, чим зумовлені часті пошкодження.
Поширення та екологія
Ацетабулярія — пантропічний і субтропічний рід, що об’єднує виключно морські види, які мешкають на мілководдях, переважно у зоні прибою, у воді різної солоності. Поширені в Середземному морі, басейні Індійського океану, Карибському морі. Ведуть прикріплений спосіб життя. Прикріплюються ризоїдом до різних твердих донних відкладів: кам’янистих субстратів, уламків коралових рифів, мушель молюсків, шматків деревини чи гуми тощо.
Значення
Ацетабулярія — лабораторний об’єкт цитологічних (див. Цитологія) досліджень (вивчення ядерно-плазматичної взаємодії, пересадка ядра). Уперше методику вирощування ацетабулярії в лабораторних умовах описав 1931 Й. Хаммерлінг (1901–1980; Німеччина).
Література
- Lamouroux J. Extrait d’un mémoire sur la classification des Polypiers coralligènes non entièrement pierreux // Nouveaux Bulletin des Sciences, par la Société Philomathique de Paris. 1812. Vol. 3. P. 181–188. URL: https://www.algaebase.org/search/genus/detail/?tc=accept&genus_id=32940&-session=abv4:AC1F117B13b5032027nt7C61095A
- Dumais J., Serikawa K., Mandoli D. Acetabularia: A Unicellular Model for Understanding Subcellular Localization and Morphogenesis during Development // Journal of Plant Growth Regulation. 2000. Vol. 19. № 3. P. 253–264.
- Zechman F. W. Phylogeny of the Dasycladales (Chlorophyta, Ulvophyceae) Based on Analyses of RUBISCO Large Subunit (rbcL) Gene Sequences // Journal of Phycology. 2003. Vol. 39. № 4. P. 819–827.
- Боярин М. В., Нетробчук І. М. Основи гідроекології: теорія й практика. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 365 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ацетабулярія (Редакція ВУЕ) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ацетабулярія (Редакція ВУЕ) (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів