Астекський календар
Асте́кський календа́р — система вимірювання часу в народів науа напередодні європейського завоювання та в ранньоколоніальний період, варіант загальномесоамериканського календаря.
Основні елементи календаря:
- тринадцятиденний «тиждень», дні в якому позначають числівники від «1» до «13»;
- двадцятиденний «місяць», кожен день якого мав особливу назву. У науа місяць мав назву свята, яке відзначали в його останній день.
Календар тональпоуаллі налічував 20 знаків днів. Існують різні варіанти їх зображення. Знаки «Вітер» і «Дощ» відповідають зображенням бога вітру Еекатля і бога дощу Тлалока. Також всі боги-знаки були пов’язані зі сторонами світу (проти годинникової стрілки, починаючи зі сходу, звідки сходить сонце).
Табл. 1. Назви днів двадцятиденного циклу.
| Назва мовою науатль | Божество-господар | Переклад | Сторона світу |
|---|---|---|---|
| Сіпактлі | Тональтекутлі | Крокодил, кайман | Схід |
| Еекатль | Кецалькоатль | Вітер | Північ |
| Каллі | Тепейоллотль | Дім | Захід |
| Куецпаллін | Уеуекойотль | Ящірка | Південь |
| Коатль | Чальчіутлікуе | Змія | Схід |
| Мікістлі | Тексістекатль | Череп, Смерть | Північ |
| Масатль | Тлалок | Олень | Захід |
| Точтлі | Майяуель | Кролик | Південь |
| Атль | Шиутекутлі | Вода | Схід |
| Іцкуінтлі | Міктлантекутлі | Собака | Північ |
| Осоматлі, Осомантлі | Шочіпіллі | Мавпа | Захід |
| Маліналлі | Патекатль | Трава (назва місцевої трави) | Південь |
| Акатль | Тескатліпока | Тростина | Схід |
| Оселотль | Тласольтеотль | Оцелот, Ягуар | Північ |
| Куаутлі, Каутлі | Шипе-Тотек | Орел | Захід |
| Коскакуаутлі, Коскакаутлі | Іцпапалотль | Стерв’ятник, Гриф | Південь |
| Оллін, Олін | Шолотль | Рух, Землетрус | Схід |
| Текпатль | Чальчіутотолін | Кремінь, Крем’яный ніж | Північ |
| Кіауітль | Чантіко | Дощ | Захід |
| Шочітль | Шочікецаль | Квітка | Південь |
Кожному дню року призначали комбінацію з числа від 1 до 13 і одного з двадцяти знакових днів, таким чином, кожен день має своє унікальне позначення. Кожного нового дня дата тринадцятиденки збільшувалася на одиницю і використовувався наступний знак двадцятиденки. Так, перший тиждень розпочинався в день 1 Крокодил, далі — 2 Вітер, 3 Будинок, 4 Ящірка і до дня 13 Тростина. Після цього числа повторювалися, а знаки надавали за порядком: другий тиждень розпочинався в 1 Ягуар і закінчувався в 13 Череп. Тільки після повних 260 днів (13 × 20) обидва цикли чисел і знаків збігалися і знову повторювалася комбінація 1 Крокодил.
Усього таких комбінацій 260, що і дало в підсумку 260-денний священний цикл. У науа його називали тональпоуаллі, буквально «рахунок доль». Як і в усіх інших архаїчних календарних системах рахунок часу був тісно пов’язаний із магією і релігією: вважалося, що кожен день і місяць має особливого бога-правителя, який впливає на характер подій у ньому. Відповідно до цього жрець тональпоуке складав гороскопи і вираховував сприятливі і несприятливі дні. Священний рік тональпоуаллі складався з двадцяти 13-денних «тижнів», так званих тринадцятиденок або тресен (trecena, від ісп. trece — тринадцять). Кожній тресені 260-денного циклу відповідало своє божество:
Табл. 2. Священний рік тональпоуаллі.
| Тресена | Божество (за Саагуном) | Божество (Кодекс Борбонікус) | Божество (Кодекс Теллеріано-Ременсіс) |
|---|---|---|---|
| 1 Крокодил — 13 Тростина | Ометеотль | Тонакатекутлі | Тонакасіуа |
| 1 Ягуар — 13 Череп | Кецалькоатль | Кецалькоатль | Кецалькоатль |
| 1 Олень — 13 Дощ | Тепейолотль | Тепейолотль | Тепеолотлек |
| 1 Квітка — 13 Трава | Уеуекойотль | Уеуекойотль | Уеуекойотль |
| 1 Тростина — 13 Змія | Чальчіутлікуе | Чальчіутлікуе | Чальчіутлікуе |
| 1 Череп — 13 Кремінь | Тонатіу | Теккістекатль | Тонатіу |
| 1 Дощ — 13 Мавпа | Тлалок | Тлалок | Науекатль |
| 1 Трава — 13 Ящірка | Майяуель | Майяуель | … |
| 1 Змія — 13 Землетрус | Шіутекутлі | Шіутекутлі | Тлаіуцкальпантекутлі |
| 1 Кремінь — 13 Собака | Міктлантекутлі | Міктлантекутлі | Міктлантекутлі |
| 1 Мавпа — 13 Дім | Патекатль | Патекатль | Пантекатль |
| 1 Ящірка — 13 Стерв’ятник | Іцтлаколіукі | Іцтлаколіукі | Іцлаколіукі |
| 1 Ящірка — 13 Стерв’ятник | Іцтлаколіукі | Іцтлаколіукі | Іцлаколіукі |
| 1 Рух — 13 Вода | Тласольтеотль | Ішкуіна | Ішкуіна |
| 1 Собака — 13 Вітер | Шипе-Тотек | Тлатлаукі-Тескатль | … |
| 1 Дім — 13 Орел | Іцпапалотль | Іцпапалотль | Испапалотль |
| 1 Стерв’ятник — 13 Кролик Шолотлє | Шолотль | Шолотль | Шолотлє |
| 1 Вода — 13 Крокодил | Чальчіутотолін | Чальчіутотолін | Чальчіутотолі |
| 1 Вітер — 13 Ягуар | Чантіко | Чантіко | Чантіко |
| 1 Орел — 13 Олень | Шочікецаль | Шочікецаль | Шочікецаль |
| 1 Кролик — 13 Квітка | Шіутекутлі | Істапальтотек | Істпальтотек |
Крім того, кожен із днів тресен мав божества-господаря — одного з «володарів ночі»:
- Шіутекутлі;
- Іцтлі;
- Пільцінтекутлі;
- Сінтеотль;
- Міктлантекутлі;
- Чальчіутлікуе;
- Тласольтеотль;
- Тепеолотль;
- Тлалок.
Походження тональпоуаллі невідоме. Відповідно до однієї теорії, він є венеріанським циклом або відповідає періоду вагітності жінки. З іншого боку, деякі вчені вважають, що тональпоуаллі не має стосунку до явищ природи, а повністю заснований на взаємозв’язку чисел 13 і 20, які в Месоамериці мали особливе значення.
Вісімнадцять двадцятиденних місяців разом із п’ятьма додатковими днями становили сонячний або «цивільний» рік, тобто загалом 365 діб, який науа називали шіуітль, буквально «сходження трави» або «весна» (систему рахування таких років називали шіупоуаллі, буквально «рахування весен»). Автор іспанського коментаря до «Кодексу Теллеріано-Ременсіс» (1549–1562), як і автор «Загальної історії Нової Іспанії» Б. де Саагун (бл. 1500–1590), зазначав, що свято відповідного бога влаштовували кожний перший день місяця, однак, як засвідчив А. Касо (1896–1970), є підстави припускати, що святковим був останній день попереднього місяця.
Водночас назва, яку мав у тональпоуаллі останній, 20-й день 18-го місяця, слугувала назвою відповідного року шіуітль. Втім, індіанці Месоамерики, імовірно, не знали і не використовували високосів (хоча деякі автори, зокрема, Ф. де Альва Іштлільшочітль, Ф.Х. Клавіхеро, М. Отон де Мендисабаль, А. Ескалона Рамос, припускають його існування), внаслідок чого шіупоуаллі кожні чотири роки відставав на добу від рахунку юліанських років (див. Юліанський календар). Внутрішнє членування року шіуітль, на відміну від європейських систем, жодним чином не пов’язано з місячними фазами і засновано на використанні простої математичної одиниці — періоду в 20 діб, число днів у якому відповідало одиниці першого розряду в прийнятій у майя і науатль системі числення. Таким чином, структура месоамериканського сонячного року дуже зрозуміла і математично струнка: 20 × 18 + 5.
У науа день, за назвою якого в циклі тональпоуаллі називали 365-денний рік (так званий «носій року»), був 20 числом місяця Тітітль. Рік з однаковим носієм року повторювався через кожні 52 роки. Відповідний період у науа мав особливу назву — шіумольпіллі, буквально «зв’язка років», або шіусіскіло, буквально «входження в рік». Астеки вірили, що в кінці кожного такого циклу світу загрожує небезпека бути знищеним, тому початок нового циклу ознаменовувався особливими урочистостями.
У центральній Мексиці в різних містах рік шіуітль починався в різні місяці, наприклад, в Теночтітлані — Атлькауало, в Тескоко — Тлакашіпеуалістлі, в Тлателолько — Іскаллі. Про місяць Атлькауало як перший у році в Теночтітлані, крім «Кодексу Теллеріано-Ременсіс», пов’язаного з ним «Ватиканського кодексу 3738» («Кодекс Ріос») і Саагуна говорять також Х. де Торкемада, А. Бетанкурт, Ф.Х. Клавіхеро та інші колоніальні автори. А. Касо проаналізував відповідностей астекських і європейських дат, зокрема: перше входження Кортеса в Теночтітлан 09.11.1519 — 8 Еекатль 9 Кечоллі року 1-Акатль; «Ніч Смутку» 01.07.1520 — 9 Оллін 19 Текуільуітонтлі року 2-Текпатль; падіння Теночтітлана 13.08.1521 — 1 Коатль 2 Шокотльуеці року 3-Каллі, — і встановив, що назва року відповідає не 20 Іскаллі, як мало б бути у випадку, якщо б початковим місяцем був Атлькауало, а 20 Тітітль, що передбачає початок року на місяць Іскаллі. Найправдоподібнішим поясненням є те, що в період, коли склалася система найменування року за останнім днем останнього місяця, таким місяцем був Тітітль; надалі початок року було перенесено на місяць вперед, але день, за яким називали рік («носій року»), залишився в тому ж місяці. За іншим поясненням, у різних містах рік починався в різні місяці, і назви рокам давали відповідно до якогось місцевого стилю, відмінного від того, про який свідчать Саагун, «Кодекс Теллеріано-Ременсіс» та інші автори.
У фізичному часі рахунок днів 260-денного циклу і початку місяців сонячного року в науа і гірських майя збігалися і на 1 одиницю випереджали рахунок днів у майя Юкатана, наприклад, 13.08.1521 (юліанського календаря) на Юкатані було в день 13 К’ан 1 Во, а в Теночтітлані — 1 Коатль 2 Шокотльвеці (аналогічним наступному дню юкатанского календаря — 1 Чікчан 2 Во). Така різниця може бути пов’язана з різним початком доби в майя і науа. У майя добу рахували від світанку до світанку, тоді як у науа — від полудня до полудня.
Література
- Caso A. Los Calendarios Prehispánicos. Mexico : Universidad Nacional Autónoma de Mexico, 1967. 266 p.
- Rojas J. de. Calendarios mesoamericanos. Madrid : Departamento de Antropología y Etnología de América. Universidad Complutense, 1983. 164 p.
- Prem H. J. Manual de la antigua cronología Mexicana. México: Centro de Investigaciones y Estudios Superiores en Antropología Social, 2008. 352 p.
- Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред.: С. А. Куприенко, В. Н. Талах; пер. с исп. Київ : Куприенко С. А., 2013. 370 с.
- Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос / Ред.: С. А. Куприенко, В. Н. Талах; пер. с исп. Киев : Куприенко С. А., 2013. 317 с.
- Gillespie S. Los reyes aztecas. México; Buenos Aires : Siglo Veintiuno, 2014. 350 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Талах В. М. Астекський календар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астекський календар (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
