Бабаджанян, Арно Арутюнович
Бабаджаня́н, Арно́ Арутю́нович (вірм. Առնո Բաբաջանյան; 22.01.1921, м. Єреван, Вірменія — 11.11.1983, м. Москва, РФ) — композитор, музичний педагог, піаніст, народний артист СРСР (з 1971).
|
Бабаджанян, Арно Арутюнович (Առնո Բաբաջանյան) | |
|---|---|
| Народження | 1921 |
| Місце народження | Єреван |
| Смерть | 1983 |
| Місце смерті | Москва |
| Alma mater | Єреванська державна консерваторія імені Комітаса |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Зміст
Життєпис
Батьки були педагогами.
З 1928 навчався в середній загальноосвітній школі ім. Горького, одночасно здобував музичну освіту при Єреванській консерваторії (тепер — Єреванська державна консерваторія імені Комітаса). 1935–1937 вчився в консерваторії на факультеті фортепіано і композиції.
1938 зарахований на останній курс до Державного музичного училища імені Гнесіних (тепер — Музичне училище імені Гнесіних Російської академії музики імені Гнесіних). Після закінчення навчання вступив до Московської консерваторії імені П. І. Чайковського (тепер — Московська державна консерваторія імені Петра Ілліча Чайковського). Під час Другої світової війни був мобілізований для будівництва оборонних споруд м. Смоленська, потім евакуйований до м. Саратова.
1947 екстерном закінчив композиторський факультет Єреванської консерваторії, 1948 — Московську консерваторію, клас фортепіано К. М. Ігумнова (1873–1948, РФ).
1950–1956 викладав фортепіано в Єреванській консерваторії. 1956 отримав звання доцента. З 1956 проживав у м. Москві. У 1950-х захворів на лейкемію.
Творчість
1931 написав перший музичний твір «Піонерський марш».
Під час навчання в Єреванській консерваторії писав фортепіанні п’єси під керівництвом Вардгеса Тальяна (1896–1947, тепер Вірменія). 1944 відбувся перший фортепіанний концерт.
Новими етапами у творчості композитора було створення «Поліфонічної сонати» (1946) для фортепіано, з віртуозною третьою частиною — токатою. Визнання в концертному жанрі мала «Героїчна балада» (1950), за яку був нагороджений Сталінською премією ІІІ ступеня.
Всесвітню популярність здобув твір для двох роялів «Вірменська рапсодія» (1950; співавтор О. Арутюнян).
Серед виконавців академічної музики А. Бабаджаняна: Е. Гілельс, Д. Ойстрах, М. Росторопович, фортепіанний дует Riga piano duo (1968–2009) тощо.
Естрадний жанр
1964 сформувалося творче тріо — композитор А. Бабаджанян, поет Р. Рождественський, співак М. Магомаєв, результатом співпраці були популярні пісні («Королева красоты», «Благодарю тебя», «Свадьба» та ін.). Співпрацював із поетами — Є. Євтушенком (пісні «Не спеши»; «Чёртово колесо»), А. Вознесенським (пісні «Год любви»; «Верни мне музыку»).
Мав велику кількість пісень про Єреван («Песня первой любви», «Мой Ереван» та ін.).
Автор мюзиклів «Дядько Багдасар», «Наречена з Півночі», «У горах моє серце» та ін.
Популярності набув ліричний твір «Ноктюрн» (після смерті А. Бабаджаняна Р. Рождественський написав слова до музики).
Мистецький доробок
Шедеври камерної музики «Фортепіанне тріо», 1952; «Соната для скрипки й фортепіано», 1959; «Струнний квартет пам’яті Д. Шостаковича», 1976, де композитор використав сучасні на той час музичні методи. Фортепіанна сюїта «Шість образів» (1963–1964) має яскраву національну інтонацію.
Нагороди та відзнаки
Орден Трудового Червоного Прапора (1956).
Державна премія Вірменської РСР (1967, 1983 (посмертно)).
Народний артист Вірменської РСР (1962).
Народний артист СРСР (1971).
Перший приз «Найкращий композитор світу» на Всесвітньому конкурсі пісні (м. Токіо, Японія) за пісню «Чортове колесо» (1973).
Орден Леніна (1981).
Додатково
Поет Є. Євтушенко присвятив композитору вірш «Вірменська лоза» (1983). На честь композитора відкрито «Фонд пам’яті Арно Бабаджаняна», президентом якого став його син — актор, співак, композитор Араїк Бабаджанян (нар. 1951; Вірменія — РФ). Фонд підтримує молоді таланти, організовує щорічні фестивалі музики Арно Бабаджаняна.
Література
- Григорян А. Арно Бабаджанян. Москва : Советский Композитор, 1961. 61 с.
- Чемберджи В. Арно Бабаджанян // Музыкальная жизнь. 1971. № 4. С 16–17.
- Тероганян М. Арно Бабаджанян. Москва : Композитор, 2001. 328 с.
- Саркисян С. К. Армянская музыка в контексте ХХ века. Москва : Композитор, 2002. 296 с.
- Аршакян С. Арно Бабаджанян. 90-летний юбилей большого мастера // Музыкант-классик. 2011. №11–12. С. 22–24.
- Саркисян С. Современные черты музыки А. Бабаджаняна // Музыкальная академия. 2011. № 1. С. 131–133.
- Айрапетян А. А. Неизвестный концерт Арно Бабаджаняна // Музыковедение. 2012. № 10. С. 35–46
- Арно Бабаджанян. Верни мне музыку: воспоминания современников. Москва : АСТ, 2021. 349 с.
- Буланов С. Мгновенья и года: к 100-летию Арно Бабаджаняна // Музыкальная жизнь. 2021. № 1. С. 74–75.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Бабаджанян, Арно Арутюнович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабаджанян, Арно Арутюнович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
