Багатоніжки (Myriapoda)

Dictionnaire universel d'histoire naturelle (Pl. Myriapodes) (6436284761).jpg

Багатоні́жки (Myriapoda) — надклас наземних членистоногих тварин.

Таксономія і характеристика

Невелика за кількістю таксономічна група членистоногих, що за різними оцінками налічує 16–50 тис. видів. У її складі розглядають 4 класи: губоногі (Chilopoda), двопарноногі (Diplopoda), симфіли (Symphyla) та пауроподи (Pauropoda). Найбільшим за кількістю видів серед них є клас двопарноногі (12 тис.), найменшим — симфіли (200). У фауні України відомо понад 150 видів багатоніжок. Тіло складається з двох відділів: голови й гомономно посегментованого тулуба. Довжина тіла — від 0,5 мм до 30 см. Найменшими за розмірами серед багатоніжок є пауроподи (0,5–1,5 мм), найбільшою — сколопендра гігантська (Scolopendra gigantea) з класу губоногих. Кількість сегментів навіть у межах одного виду не є сталою ознакою і варіює від 14 до 180. Більшість видів на кожному сегменті має пару кінцівок, двопарноногі — дві пари. Голова відмежована від тулуба, утворена злиттям трьох або чотирьох його сегментів з акроном. У симфіл голова подібно до комах вкрита справжньою головною капсулою. На голові розміщені пара простих або розгалужених вусиків (органи чуття) та ротові органи (мандибули й дві пари максил). У деяких видів рот прикритий хітинізованою верхньою губою. Також на голові розташовані очі: здебільшого прості, лише в окремих видів — складні. У губоногих вони прості або складні; у двопарноногих — представлені скупченням простих вічок; у пауропод і симфіл — взагалі відсутні. Перша пара тулубних кінцівок у губоногих перетворилася на ногощелепи із серпоподібним кігтем і отруйною залозою всередині, в інших утворюються мандибули, а у пауропод — ще одна пара мандибул. Кінцівки тулуба здебільшого однорідні, складаються з кількох члеників і закінчуються кігтиком. Тіло вкрите зовні хітинізованою кутикулою (іноді просякнутою вапном), яку виділяє гіподермальний епітелій, розташований нижче. Нервова, травна, видільна системи багатоніжок — типові для членистоногих. Дихають за допомогою трахей, що відкриваються назовні дихальцями (стигмами) — численними парними отворами на сегментах тулуба. Трахеї багатоніжок — тонкі розгалужені трубочки ектодермального походження. Кровоносна система незамкнена. Серце — довга трубка, поділена на камери відповідно до сегментів, що тягнеться над кишкою. Кров (гемолімфа) рухається від заднього кінця серця до переднього, звідки надходить в аорту, артерії, потім у лакуни. Багатоніжки — роздільностатеві тварини. Запліднення в них сперматофорне або внутрішнє. Яйця здебільшого багаті на жовток, дроблення поверхневе. Розвиток прямий або з анаморфозом. За анаморфозу з яйця розвивається личинка з неповною кількістю сегментів, які під час линяння поступово доростають. Зона росту розташована в задній частині тулуба. Багатоніжки відкладають яйця в гнізда, або обвивають кладку своїм тілом, захищаючи її в такому стані декілька тижнів (у цей час не живляться). Багатоніжки — нічні тварини, які уникають денного світла. За способом живлення — сапротрофи або хижаки.

Поширення та екологія

Багатоніжки поширені в усіх наземних біомах на всіх континентах, крім Антарктиди. Найбільше видове різноманіття їх зосереджено в тропіках і жарких районах помірної зони. Населяють біотопи з підвищеною вологістю. Найпоширенішими місцями існування багатоніжок є ґрунт, підстилка рослин, кора і стовбури дерев в лісах, поля та пасовища, пустелі, печери та прибережні зони.

Значення

Багатоніжки, зокрема двопарноногі, в значній мірі утворюють ґрунтову та рослинну макрофауну в більшості наземних біомів, що виконує функцію розкладання, скорочення та фрагментації рослинної підстилки. Губоногі є важливими хижаками, які контролюють популяції інших членистоногих і дрібних хребетних.

Література

  1. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних : у 3 кн. Київ : Либідь, 1996. Кн. 2. 320 с.
  2. The Myriapoda : in 2 vol. / Ed. by A. Minelli. Leiden; Boston : Brill, 2011. Vol. 1. 538 p.
  3. Santos-Silva L., Golovatch S., Pinheiro T. et al. Myriapods (Arthropoda, Myriapoda) in the Pantanal of Poconé, Mato Grosso, Brazil // Biota Neotropica. 2019. № 19 (3). P. 1–9. URL: https://www.researchgate.net/publication/334058303_Myriapods_Arthropoda_Myriapoda_in_the_Pantanal_of_Pocone_Mato_Grosso_Brazil

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Багатоніжки (Myriapoda) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багатоніжки (Myriapoda) (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.02.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶