Базиген

Базиге́н (від базис і ген) — ділянка хромосоми, яку займають трансгени.

Базиген є часткою спадкового матеріалу в структурі гена, що своєю чергою складається з окремих ділянок, або центрів, які назвали трансгенами. Між трансгенами одного гена існують такі ж алельні відносини, як і між функціонально різними генами. Виокремлення певних функціональних одиниць у структурі гена безпосередньо пов’язано із вивченням спадковості і будови гена як її носія. Відповідно до хромосомної теорії спадковості ген уявляли як елементарну одиницю спадковості, мутації і рекомбінації. Подальше вивчення показало, що ген є ділянкою хромосоми і контролює розвиток конкретної ознаки. Він має певну довжину, складається з окремих різних за функцією одиниць, які можуть розділятися кросинговером і самостійно мутувати.

Відкриття явища ступінчастого алелізму й обґрунтування центрової теорії гена дозволило остаточно спростувати усталене уявлення про неподільність гена як одиниці функції, мутації і рекомбінації та неможливість його поділу шляхом кросинговеру. Дослідженнями М. П. Дубініна, О. С. Серебровського (1892–1948; Росія) й інших учених цієї групи 1929–1930 було доведено, що ген має складнішу будову і не є неподільним. У результаті подальшого вивчення радянськими вченими структурно-функціональної організації гена окремі його частки почали називати базигенами.

Фізик і генетик С. Бензер (1921–2001; США) 1957 запропонував розрізняти в межах гена різні функціональні одиниці й увів їхні назви: рекон, мутон і цистрон. У основу їхнього виділення дослідником покладено різні функції цих одиниць, а також відмінності будови (зокрема різна кількість нуклеотидів). Найменша неподільна одиниця функції генів — цистрон. С. Бензер так назвав ділянку хромосоми, у межах якої виявляється цис-транс-ефект і яка визначає 1 функцію.

Терміни «трансген» і «базиген», які вживали генетики у СРСР з 1930-х, відповідають мутону і цистрону в значеннях, запропонованих С. Бензером у другій половині 20 ст.

Література

  1. Portin P. The Concept of the Gene: Short History and Present Status // The Quarterly Review of Biology. 1993. Vol. 68. № 2. P. 173–223.
  2. Пішак В. П., Бажори Ю. І., Брагін Ш. Б. та ін. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Вінниця : Нова книга, 2004. 656 с.
  3. Барціховський В. В., Шерстюк П. Я. Медична біологія. 4-те вид., випр. Київ : Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2017. 312 с.
  4. Portin P., Wilkins A. The Evolving Definition of the Term «Gene» // Genetics. 2017. Vol. 205 (4). P. 1353–1364.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Базиген // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базиген (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶