Базиликут, Богдан Омелянович

Ascdsadcedf3.jpg

Базилику́т, Богда́н Омеля́нович (24.08.1938, с. Гадинківці, тепер Гусятинського району Тернопільської області, Україна — 17.08.2020, м. Львів, Україна) — співак (ліричний тенор), педагог, народний артист України (з 1992), професор (з 1994).

Базиликут, Богдан Омелянович

Народження 24.08.1938
Місце народження Гадинківці
Смерть 17.08.2020
Місце смерті Львів
Напрями діяльності музичне мистецтво, педагогіка.


Життєпис

1955 вступив на філологічний факультет Львівського державного педагогічного інституту (нині Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка) на спеціальності «учитель української мови та літератури», «учитель музики і співів». Вокалу вчився у В. Кобржицького (1906–1985), теоретичні предмети опановував під керівництвом музикознавця М. Анткова (1923–1993), композитора Є. Козака (1907–1988; усі — тепер Україна).

Після закінчення навчання (1960) працював викладачем вокалу в тому ж інституті. Одночасно займався співом у М. Копніна (1903–1984; тепер Україна). 1971 закінчив вечірнє відділення Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка) у класі М. Шелюшка (1912–1983; тепер Україна).

1984–1990 працював у Дрогобицькому педагогічному інституті.

1999–2005 — професор кафедри театрознавства та акторської майстерності, з 2005 — на кафедрі музичного мистецтва факультету культури та мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

З 2004 водночас викладав у Львівській національній музичній академії імені М. Лисенка.

Б. Базиликут у ролі Стефана в опері С. Монюшка «Страшний двір»

Творчість

Спеціально для Базиликута композитор М. Костецький на слова О. Новицького написав пісню «Люблю я тебе, Україно!». Уперше виконав її 05.07.1968 у м. Києві.

Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х з оркестром «Харків’янка» та заслуженим ансамблем танцю України «Юність» гастролював містами УРСР, СРСР, Бельгії, Болгарії, на Кубі.

З 1971 — соліст Львівського академічного театру опери та балету імені І. Франка (тепер Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької).

Дебютував партією Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського).

Б. Базиликут у ролі Івана Хованського в опері М. Мусоргського «Хованщина»

У репертуарі — понад 20 провідних оперних партій, зокрема Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Герцог Мантуанський («Ріголетто» Дж. Верді), Рудольф, Пінкертон («Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Ленський («Євгенії Онєгін» П. Чайковського), Князь Голіцин («Хованщина» М. Мусоргського).

Від 1979 брав участь в урочистих концертах в Україні, Австрії, Бельгії, Данії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, РФ, Угорщині, колишній Югославії.

1979 фірма грамзапису «Мелодія» випустила підготовлену ним платівку «Пісні 15 союзних республік мовою оригіналу».

Записав аудіокасети із концертними програмами «Христос Родився! Коляди на Різдво Христове» (1991), «Стрілецькі пісні Р. Купчинського» (1993) та інші. На Львівському обласному телебаченні 2000–2002 записано концерти циклу «У вінок Кобзареві».

У фонді Національної телерадіокомпанії України — 73 фондові записи (5 програм) у виконанні Базиликута в супроводі оркестру Держтелерадіокомпанії та Національного оркестру народних інструментів України (нині Національний академічний оркестр народних інструментів України). Серед них: «Маловідомі українські народні пісні та романси», «Українські колядки в обробці Д. Січинського», «Стрілецькі пісні Р. Купчинського в обробці Я. Ярославенка», «Пісні вояків УПА».

Педагогічна та наукова діяльність

Видав збірники «Педагогічний репертуар вокаліста: Романси та обробки народних пісень українських композиторів: Тенор» (1994), «Педагогічний репертуар вокаліста: Бас» (1997), «Українські пісні та романси з репертуару Богдана Базиликута» (2003; увійшли бойківські, лемківські пісні, старовинні романси Поділля, пісні січових стрільців); навчальні посібники «Орфоепія в співі» (2001), «Українські народні пісні для мецо-сопрано» (2010), «Ліричні пісні українських композиторів для мецо-сопрано» (2018) та інші.

Серед учнів: Г. Смолій (нар. 1975) — соліст Льєжської опери (Франція), В. Загорбенський (нар. 1975) — соліст Львівського національного театру опери та балету імені С. Крушельницької, Б. Малаба (нар. 1989; усі — Україна) — соліст Лондонського міського оперного театру.

Нагороди та визнання

Перша премія республіканського фестивалю молодіжної пісні (1969, м. Краснодон, тепер Сорокине Луганської області, Україна).

Відмінник народної освіти України (2002).

Цитати

«…Скільки праці, скільки наполегливості треба було, щоби втілити цей задум! І підбір репертуару, і вживання у зміст і психологію кожної пісні, і заучування чужих слів, правильної їх вимови (для того часто навідувався у військові частини, знаходив там естонця, грузина чи узбека й перевіряв себе — складав перед ним “екзамен”)…».

«Такого ревного працелюба, такого відповідального за кожен виступ і за доручену справу, такого естета в житті і на сцені треба ще знайти! За довгі літа знайомства не відшукаю аніякісінького формалізму у ставленні Б. Базиликута до обов’язку».

(Джерело. Вступне слово М. Шалати до збірника Українські пісні та романси з репертуару Богдана Базиликута / Укл. Б. О. Базиликут. Львів : Каменяр, 2003. 100 с.)

Література

  1. Терещенко А. К. Львівський державний академічний театр опери та балету імені Івана Франка. Київ : Музична Україна, 1989. С. 143–201.
  2. Ігнатенко В. Базиликут Богдан Омелянович // На сцені Львівської опери. Львів : Сполом, 1998. С. 15.
  3. Пиц Б. Базиликут Богдан Омелянович // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, 2006. Т. 1. С. 119.
  4. Юзюк Н. Шляхами журавлиної долі : Проекція успіху // Дзвін. 2006. № 4 (738). С. 99–102.
  5. Паламарчук О. Музичні вистави львівських театрів (1776–2001). Львів : [б. в.], 2007. С. 303; 326.
  6. Лисенко І. Базиликут Богдан Омелянович // Співаки України. Енциклопедичне видання. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Знання, 2011. С. 29.
  7. Юзюк Н. Маестро Богдан Базиликут: творчий портрет // Просценіум. 2014. № 1–3 (38–40). С. 107–112.
  8. Юзюк Н.Ф. Пам’яті народного артиста України, професора Богдана Базиликута // Українська музика: науковий часопис. Львів: ЛНАМ ім. М.В. Лисенка, 2021. Число 2 (40). С. 117–128.
  9. Юзюк Н.Ф. Пам’яті Богдана Базиликута (до роковин смерті) // Український інтернет-журнал «Музика». 17.08.2021. URL: http://mus.art.co/.ua/pam-iati-bohdana-bazylykuta-do-rokovyny-smerti/

Автор ВУЕ

Н. Ф. Юзюк

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Юзюк Н. Ф. Базиликут, Богдан Омелянович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базиликут, Богдан Омелянович (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶