Базис і надбудова
Ба́зис і надбудо́ва (нім. Basis und Uberbau) — категорії соціальної філософії марксизму, покликані відобразити суттєвий, системоутворюючий зв’язок і взаємозалежність між первинними, визначальними (базис) і вторинними (надбудова) складниками в структурі суспільно-економічної формації. При цьому під базисом розуміється економічна структура суспільства, сукупність виробничих відносин; надбудовою — сукупність політичних, правових, релігійних, моральних тощо відносин та відповідних форм суспільної свідомості.
Зміст
Характеристика
За допомогою цієї пари понять у межах історичного матеріалізму була здійснена спроба охарактеризувати структуру суспільно-економічної формації, якісну своєрідність її складників, процес їхньої діалектичної взаємодії та загальні закономірності розвитку.
Лаконічну характеристику базису і надбудови К. Маркс сформулював у передмові до книги «До критики політичної економії» (вперше видана 1859). Економічну структуру суспільства, тобто сукупність історично сформованих виробничих відносин, визначено як базис; властиві конкретному суспільству форми ідеологічного й політичного життя, державного ладу, поширені в ньому правові, філософські, моральні, художні та релігійні погляди, норми, взірці, відносини, а також організації та установи — як надбудову. За Марксом, базис породжує й обумовлює надбудову.
У марксизмі базис і надбудова — поняття співвідносні, тільки через взаємодію одне з одним розкривають у найзагальнішому вигляді механізм детермінації суспільних явищ і відносин. Хоча у діалектичному взаємозв’язку визначальну роль відіграє базис, проте надбудова є відносно самостійною і справляє на нього зворотний (і притому потужний) вплив. Кожен історично визначений базис має специфічну надбудову, яка в основному йому відповідає (яка природа економічного базису певного суспільства — такі й характерні риси політичної і правової надбудови). Докорінні якісні зміни в економічному ладі суспільства (базисі) зумовлюють зміни і в усій надбудові. Водночас надбудова може відставати від базису або випереджати його у розвитку; виконує важливі соціальні функції (закріплює економічні відносини і форми власності за допомогою певних правових і політичних норм і установ, відбиває їх у формах суспільної свідомості). Утім, у кожному суспільстві існують елементи надбудови, які виконують і руйнівні функції щодо базису, чим сприяють зародженню нової економічної структури.
Пізніше В. Ленін охарактеризував базис як «економічний кістяк» суспільно-економічної формації й упровадив тезу про поділ суспільних відносин на «матеріальні» та «ідеологічні» (що є надбудовою над першими). До структурних елементів базису віднесено: форми власності на засоби виробництва; становище різних соціальних груп (класів) у виробництві та їхні взаємовідносини; форми розподілу благ. Надбудова — сукупність ідеологічних відносин і поглядів (ідей), а також функціонально пов’язані з ними організації й установи (держава, партії, церква та ін.).
У марксистській філософії принцип домінування базису над надбудовою постав у двох основних версіях:
- жорстке домінування: базис завжди первинний щодо надбудови і визначає її;
- результуюча детермінація: базис є визначальним чинником надбудови лише у кінцевому підсумку, надбудова здійснює зворотній вплив на базис.
Поряд із тим, спроби розкрити діалектику суспільних процесів часто натрапляли на труднощі чіткого віднесення того чи іншого елемента соціуму до базису чи надбудови.
Невідповідність базису і надбудови розглядалась у марксистській філософії як основна закономірність і чинник соціальних зрушень, зокрема революцій, і переходу від однієї суспільно-економічної формації до іншої.
Критика концепції
Концепція базису і надбудови була піддана критиці опонентами марксизму як занадто спрощена й однобічна спроба матеріалістичного розуміння (див. Матеріалізм) історичного процесу. К. Маркса, його послідовників, а особливо вульгарний економічний матеріалізм, критикували за схематизацію структури суспільних відносин, редукцію їхньої складності й різноманітності переважно до відносин економічних. Зазнало критики і віднесення до базису лише тієї підсистеми суспільних виробничих відносин, які безпосередньо характеризують панівну для даного періоду систему матеріального виробництва, й нехтування ін. підсистемами.
Проблемність категорій «базис» і «надбудова» в нео- і постмарксистській традиції увиразнилася наприкінці 20 ст.: у ситуації переходу від індустріального суспільства до постіндустріального та інформаційного відбулися докорінні зміни не тільки характеру співвідношення і взаємовпливу базису і надбудови, але всієї структури суспільних відносин і взаємозв’язків, відбиттям яких постали ці концепти. Так, неомарксисти (див. Неомарксизм), намагаючись скорегувати редукціоністський і моністичний перегин в бік економічної детермінації історичного процесу, розробили концепцію активної ролі надбудови.
Водночас у західній соціальній філософії набувають поширення різноманітні концепції технологічного детермінізму, які певною мірою суголосні з концепцією базису і надбудови, відтворюють деякі її підходи до осмислення діалектики макроструктур суспільства.
Разом із занепадом формаційного підходу в соціальній філософії та зростанням інтересу до парадигми цивілізаційного, світ-системного та ін. підходів, теорія базису і надбудови поступово втратила популярність.
Значення
Розробка концепції базису і надбудови в марксизмі, з одного боку, постала однією з перших спроб аналізу суспільства як складної, цілісної й внутрішньо суперечливої системи, а з іншого — оприсутнила надто спрощений спосіб матеріалістичного вирішення т. з. основного питання філософії.
У сучасному суспільствознавстві концепція базису і надбудови має обмежене застосування, її евристичний потенціал в умовах ускладнення структури суспільних відносин незначний. Це, звісно, не є підставою для вилучення зазначених понять із наукового обігу. Навпаки, виклики нових проблем суспільного розвитку актуалізують переосмислення соціально-філософської спадщини.
Цитата:
«У суспільному виробництві свого життя люди вступають у певні, необхідні, від їх волі не залежні відносини — виробничі відносини, які відповідають певному рівню розвитку їх матеріальних продуктивних сил. Сукупність цих виробничих відносин становить економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому підноситься юридична й політична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості»
(Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. Повне зібрання творів : у 50 т. / Пер. з рос. Київ : Видавництво політичної літератури України, 1963. Т. 13. С. 6.)
Джерела
- Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Повне зібрання творів : у 50 т. / Пер. з рос. Київ : Видавництво політичної літератури України, 1959. Т. 3. 603 с.
- Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. Повне зібрання творів : у 50 т. / Пер. з рос. Київ : Видавництво політичної літератури України, 1963. Т. 13. С. 6–7.
- Маркс К. Капітал. Критика політичної економії. Том 3. Книга 2 // Маркс К., Енгельс Ф. Повне зібрання творів : у 50 т. / Пер. з рос. Київ : Видавництво політичної літератури України, 1965. Т. 25. Ч. 2. 511 с.
- Ленін В. І. Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів? / Пер. з рос. Київ : Видавництво політичної літератури України, 1976. 200 с.
- Енгельс Ф. Листи про історичний матеріалізм 1890–1894 / Пер. з нім. Київ : Видавництво політичної літератури України, 1980. 32 с.
- Белик А. П., Гурьев Д. В., Гончарук С. И. и др. Очерки по историческому материализму. Москва : Наука, 1981. С. 120–134.
- Марксистско-ленинская теория исторического процесса. Москва : Наука, 1981. С. 422–450.
- Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом / Пер. с нем. 2-е изд. Москва : URSS, 2015. 482 с.
Література
- A Dictionary of Marxist Thought / Ed. by T. Bottomore, L. Harris, V. Kiernan et al. 2nd ed. Oxford : Blackwell Publishers, 1991. 647 p.
- Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії / Пер. з пол. Київ : Всесвіт, 1999. 510 с.
- Лукач Г. История и классовое сознание. Исследования по марксистской диалектике / Пер. с венг. Москва : Логос-альтера ; Левая карта, 2003. 416 с.
- Johnson Е., Walker D., Gray D. Historical Dictionary of Marxism. 2nd ed. London : Rowman and Littlefield, 2014. 608 p.
- Білий О., Бистрицький Є., Головаха Є. та ін. Ідеологія і утопія. Спадщина марксизму і сучасна політична реальність // Філософська думка. 2018. № 2. С. 6–67.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловець М. А. Базис і надбудова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базис і надбудова (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
