Байкало-Амурська магістраль
Байка́ло-Аму́рська магістра́ль, БАМ — залізниця в Російській Федерації, що проходить територією Східного Сибіру та Далекого Сходу від м. Тайшета (Іркутська область) до м. Совєтської Гавані (Хабаровський край).
Довжина бл. 4,3 тис. км. Східна частина БАМ на 2020 є частиною Далекосхідної залізниці, західна частина — Східно-Сибірської залізниці Російської Федерації.
Історична довідка
Для обґрунтування траси забайкальської частини Транссибірської залізничної магістралі в 1888 була направлена експедиція залізничного інженера О. П. Вяземського (1839–1910), у складі якої практичні пошукування здійснював полковник М. А. Волошинов (1854–1893). Його група пройшла від Усть-Кута (тепер Іркутської області) трасою сучасної БАМ понад тисячу кілометрів і виявила надзвичайно складні геологічні та геоморфологічні умови будівництва. Доцільнішою виявилася траса Китайсько-Східної залізниці, яка в 1901 поєднала Транссибірську залізницю з містами Владивостоком і Порт-Артуром.
1916 збудовано східну ділянку Транссибірської залізниці, яка пролягла до м. Владивостока територією Росії південніше траси БАМ.
1928 радянський уряд прийняв рішення про будівництво Великого північного залізничного шляху (не було здійснене), східною частиною якого була БАМ. Топографічну розвідку траси проводили з 1926 залізничні війська Червоної армії. З огляду насамперед на військові потреби, в 1932 Рада народних комісарів СРСР ухвалила рішення «Про будівництво Байкало-Амурської залізниці». Для здійснення проекту 1932 організували БАМЛАГ (Байкало-Амурський виправно-трудовий табір), на базі якого 1938 створено шість залізничних виправно-трудових таборів (працювало 150 тис. ув’язнених, очолював будівництво Н. Френкель).
1938 завершено будівництво першої ділянки від ст. Бам до с-ща Тинда (Амурська область) довжиною 180 км. У 1942 рейки на цій ділянці були зняті для будівництва тимчасової рокадної залізниці (див. Рокада) для оборони Сталінграда (див. Сталінградська битва 1942–1943). У кінці 1930-х розпочато будівництво ділянок Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань (введена в експлуатацію в 1947) і Тайшет — Усть-Кут (введена в експлуатацію в 1958).
1967 відновлено проектно-пошукові роботи на центральних ділянках, остаточно визначено трасу залізниці. 1974 вийшла постанова ЦК КПРС «Про будівництво Байкало-Амурської залізничної магістралі». Серед будівельників бл. 70 % складала молодь у віці до 30 років. Будівництво основної частини магістралі було завершене в 1984 (Північномуйський тунель — у 2003).
Характеристика
Траса магістралі проходить пересіченою, гористою місцевістю, перетинає 11 річок, перерізує 7 гірських хребтів і містить 10 тунелів, серед яких найбільший у Росії Північномуйський тунель (довжина понад 15,3 км). Найвища точка шляху — Муруринський перевал (1 323 м). Понад 1 000 км траси прокладено в районах вічної мерзлоти та високої сейсмічності. Магістраль проходить через 200 залізничних станцій, 60 міст і селищ.
Концепція БАМ передбачала комплексне освоєння природних ресурсів прилеглих районів. Із запланованих дев’яти територіально-промислових комплексів був створений лише один — Південно-Якутський вугільний комплекс (див. Південно-Якутський вугільний басейн) з потужним Нерюнгрінським вугільним розрізом. Заплановано освоєння Ельгінського вугільного родовища у Саха (Якутія) (роботи розпочато в 2011), Чинейського родовища поліметалів і Удоканського мідного родовища в Забайкальському краї та ін.
За обсягами асигнувань БАМ стала найвитратнішим інфраструктурним проектом колишнього СРСР, який залишається (на 2020) збитковим.
Додатково
Трудові ресурси забезпечували організаційні структури комсомолу і потужні пропагандистські заходи (БАМ була оголошена всесоюзним ударним комсомольським будівництвом), найбільші станції і селища були закріплені за союзними республіками (наприклад, за Україною — смт Новий Ургал Хабаровського краю), активну участь у будівництві брали військово-будівельні формування Радянської армії.
Література
- Байкало-Амурская магистраль // Вопросы географии / Отв. ред. Ф. В. Дьяконов, О. А. Кибальчич. Москва : Мысль, 1977. 216 с.
- Yates A. Yates A. Siberian BAM Railway Guide: the Second Trans-Siberian Railway. Hindhead : Trailblazer Publications, 1995. 366 р.
- Зуев В. Ф. Первопроходцы восточных магистралей России. Хабаровск : Частная коллекция, 2001. 352 с.
- Андреева Т. С. БАМ: путь из прошлого в будущее. Москва : РЖД, 2014. 244 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Байкало-Амурська магістраль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байкало-Амурська магістраль (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
