Байкурт, Факір
Байку́рт, Факі́р [ тур. Baykurt, Fakir; справжнє ім’я — Тахір (тур. Tahir); 15.06.1929, с. Акчакей, район Єшилова, провінція Бурдур, Туреччина — 11.10.1999, м. Ессен, земля Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина; похований у м. Стамбулі, Туреччина] — письменник, громадський діяч. Писав турецькою мовою.
|
Байкурт, Факір (Baykurt, Fakir) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Тахір |
| Народження | 15.06.1929 |
| Місце народження | Акчакей |
| Смерть | 11.10.1999 |
| Місце смерті | Ессен |
| Місце поховання | Стамбул |
| Alma mater | Інститут освіти Газі |
| Напрями діяльності | поезія, педагогіка, профспілкова та громадська діяльність |
Зміст
Життєпис
Народився в селянській сім’ї. Після смерті батька (1938) змушений був з дитинства працювати. Закінчив педагогічне училище-інтернат у м. Генені (1948).
Під час навчання захопився літературою. Багато читав, особливо вплинули на нього вірші поета Назима Хікмета, твори якого читав таємно (письменник був ув’язнений, тоді в Туреччині переслідували комуністів). Почав писати власні поезії.
Після закінчення училища вчителював у селах району Єшилова. Був одним із організаторів Федерації асоціацій вчителів турецьких сіл регіону Егейського моря та озер.
Закінчив відділення турецької літератури Інституту освіти Газі в м. Анкарі (1955). Відтоді працював учителем у середній школі у м. Сівасі, згодом у районі Хафіку. Під час служби в армії (1957) викладав в унтерофіцерському училищі.
З 1960 працював інспектором початкової освіти у м. Анкарі. Пройшов підготовку в США в Університеті Індіани (1962–1963). З 1966 — експерт Національного інституту фольклору.
Водночас займався громадською та профспілковою діяльністю. Був одним із засновників Спілки вчителів Туреччини, 1965 обраний першим головою профспілки. Став помітним представником лівих демократичних сил. За активну громадську діяльність зазнавав переслідувань. 1969 відсторонений від роботи за участь у протестній акції — бойкоті вчителів. Рішенням Державної ради повернувся на службу. Працював у Близькосхідному технічному університеті у м. Анкарі менеджером зі зв’язків з громадськістю та видавництвами.
Під час державного перевороту 1971 був заарештований разом з іншими профспілковими діячами за обвинуваченнями в «таємній організації», «розпалюванні анархії» тощо. Військовий суд засудив його до 8 років 10 місяців ув’язнення, але Касаційний військовий суд 1975 скасував це рішення.
Нетривалий час був радником Міністерства культури Туреччини (1978).
Від 1979 працював у м. Дуйсбургу (Німеччина) фахівцем з питань освіти в Іноземній дитячій та регіональній агенції з працевлаштування, брав участь у програмі, започаткованій для дітей турецьких робітників у басейні Рур. Викладав також у школі Песталоцці у Німеччині.
Помер в університетській клініці м. Ессена, де проходив лікування від раку підшлункової залози. Похований на кладовищі Зінджирлікую в м. Стамбулі.
Творчість
Автор близько 50 творів. Творчість письменника поєднує реалістичне зображення життя з широкими узагальненнями та сатиричним елементом. Він є провідним представником соціально-критичного сільського напряму в літературі.
Писати почав 1942, коли захворів малярією. Перші твори були поетичними. Вірші опублікував 1943 у журналі «Слово до турка» («Türke Doru»), що виходив у м. Ескишехірі.
Став відомим після опублікування першого роману «Помста змій» («Yılanların Öcü»; 1959), який зображує життя турецького селянства. Ця книга і романи «Життя Іразджи» («Irazca'nın Dirliği»; 1961) та «Дестан Кара Ахмеда» («Kara Ahmet Destanı»; 1977) становлять трилогію, об’єднану образом селянки Іразджи.
Автобіографічні елементи присутні в романі «Десяте село» («Onuncu Köy»; 1961), головним персонажем якого є вчитель. Письменник порушує проблеми спільного навчання хлопчиків і дівчат, а також хабарництва і корупції.
Роман «Коса» («Tırpan»; 1970) розповідає про дівчину, яку насильно видають заміж на старого багатія. Один з яскравих творів письменника роман «Куріпка» («Keklik»; 1975) зображує панораму турецької дійсності.
Життю турецьких емігрантів у Німеччині, драмі людей, відірваних від власних коренів, присвятив дві збірки оповідань «Нічна зміна» («Gece Vardiyası») і «Коровай миру («Barış Çöreği»; обидва — 1982) та роман «Доменні печі» («Yüksek Fırınlar»; 1983).
Автор дослідження з турецького фольклору.
Твори письменника перекладені іноземними мовами, зокрема болгарською, німецькою, російською.
Нагороди та визнання
Лауреат літературних премій Ю. Наді (1958), С. Фаїха (1974), О. Кемаля (1978), Федерації німецької промисловості (1985), С. Семаві (1997) та інших.
Від 2014 кожні два роки м. Дуйсбург присуджує працівникам культури та митцям Культурну премію «Факір Байкурт» за видатні культурні досягнення в галузі міжкультурного діалогу.
Додатково
З 1947 підписувався ім’ям Факір, що означає «бідний».
Твори
- Yılanların Öcü. İstanbul : Remzi Kitabevi, 1959. 271 p.
- Irazca'nın Dirliği. İstanbul : Remzi Kitabevi, 1961. 240 p.
- Onuncu Köy. İstanbul : Remzi Kitabevi, 1961. 352 p.
- Keklik. İstanbul : Remzi Kitabevi, 1975. 357 p.
- Kara Ahmet Destanı. İstanbul : Remzi Kitabevi, 1977. 407 p.
- Tırpan. 10 basım. İstanbul : Remzi Kitabevi, 1980. 367 p.
Література
- Andaç F. Fakir Baykurt: hayatı, eserleri, sanat yaşamı. İstanbul : İde Yayınları, 1997. 215 p.
- Akdoğan H. Fakir Baykurt'un kaleminin izinde romancının serüveni. İstanbul : Ceylan Yayınları, 2020. 398 p.
- Fakir Baykurt. URL: https://fakirbaykurt.com/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Байкурт, Факір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байкурт, Факір (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
