Бакеланд, Лео Хендрік
Ба́келанд, Ле́о Хе́ндрік (англ. Baekeland, Leo Hendrik; 14.11.1863, м. Гент, Бельгія — 23.02.1944, м. Бікон, штат Нью-Йорк, США) — хімік і винахідник, член Національної академії наук США (з 1936).
Бакеланд, Лео Хендрік (Baekeland, Leo Hendrik) | |
---|---|
Народження | 14.11.1863 |
Місце народження | Гент |
Смерть | 23.02.1944 |
Місце смерті | Бікон |
Alma mater | Гентський університет |
Напрями діяльності | полімерна хімія |
Відзнаки | |
---|---|
Медалі | Ж. Скотта, Дж. В. Гіббза, С. Чендлера, В. Г. Перкіна, Франкліна |
Життєпис
Після закінчення Гентського університету (1884) декілька років працював лаборантом і викладачем хімії.
1889 переїхав до США, де працював у компанії з виробництва фотоматеріалів. 1893 заснував власну фірму з виробництва винайденого ним фотопаперу «Велокс», який можна було проявляти при штучному освітленні (червоному світлі). 1899 продав фірму і права на виробництво фотопаперу фірмі «Eastman Kodak».
Семестр Бакеланд провів у Вищій технічній школі в м. Шарлоттенбурзі (Німеччина).
Наукова діяльність
Основні напрями досліджень — хімія і технологія полімерів.
Після повернення до США шукав замінник шелаку — воскоподібної речовини (виділяється деякими тропічними комахами). Провів реакцію конденсації формальдегіду і фенолу, отримав практично нерозчинний, непровідний полімер. 13.07.1907 Бакеланд повідомив про отриманий ним матеріал, який назвав бакелітом, 07.12.1909 отримав патент США.
1910 відкрив власну бакелітову фабрику «Дженерал байкелайт Ко» (англ. «General Bakelite Co» (м. Перт-Ембой, штат Нью-Джерсі). Ця фенолформальдегідна смола стала першим синтетичним реактопластом — пластиком, який не розм’якшувався при високій температурі.
Бакеланд увів уточнюючі назви бакелітів:
- новолак — олігомер, синтезований при надлишку фенолу в кислому середовищі;
- резол (Бакеліт А) — олігомер, синтезований із надлишком формальдегіду в лужному середовищі;
- ресимол (Бакеліт В) — отверджувана пресована маса з резолу;
- резит (Бакеліт С) — затверділа високомолекулярна сполука, яку використовують як пластик.
Роботи Бакеланда стимулювали дослідження органічного синтезу і створення нових пластмас.
Був президентом Хімічного та Електрохімічного товариств, Інституту інженерів-хіміків і Клубу хіміків, Президентом Американської хімічної асамблеї (1924).
Член кількох Академій наук і наукових товариств.
Нагороди
За винаходи нагороджений медалями Дж. Скотта (1910), Дж. В. Гіббза (1913), С. Чендлера (1914), В. Г. Перкіна (1916), Франкліна (1940).
Література
- Farber E. Great Chemists. London : Interscience, 1961. 1642 p.
- 100+ Years of Plastics: Leo Baekeland and Beyond / Ed. by E. Th. Strom, S. C. Rasmussen. Washington : American Chemical Society, 2011. 193 p.
- Mercelis J. Beyond Bakelite: Leo Baekeland and the Business of Science and Invention. Cambridge: The MIT Press, 2020. 366 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бакеланд, Лео Хендрік // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакеланд, Лео Хендрік (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів