Бакіров, Віль Савбанович
Бакі́ров, Віль Савба́нович (8.06.1946, м. Уфа, тепер Російська Федерація) — соціолог, академік Національної академії наук України (з 2012), член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (з 2006); заслужений діяч науки і техніки України (2001).
|
Бакіров, Віль Савбанович | |
|---|---|
| Народження | 08.06.1946 |
| Місце народження | Уфа, Російська Федерація |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Напрями діяльності | соціологія, організація освіти |
Зміст
Життєпис
Із 1950 до 1966 жив у м. Житомирі. Закінчив Харківський юридичний інститут (тепер Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за фахом «Правознавство» (1970).
1976 захистив дисертацію на тему «Соціальний контроль як регулятор суспільних відносин» у Харківському державному університеті (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та здобув науковий ступінь кандидата філософських наук.
1972 — 1982 працював у Харківському інституті радіоелектроніки (тепер Харківський національний університет радіоелектроніки).
Від 1982 працює у Харківському державному університеті.
1990 організував і очолив (до 1994) перший в Україні соціологічний факультет, який став одним із основних науково-методичних центрів соціологічної науки та освіти України.
1991 захистив дисертацію на тему «Ціннісна свідомість як об’єкт соціологічного аналізу» та здобув науковий ступінь доктора соціологічних наук.
1992 створив і очолив кафедру соціальних технологій (пізніше перейменовану в кафедру прикладної соціології та соціальних комунікацій). Обіймав посаду першого проректора (1994–1996) та ректора (1998–2021).
Наукова діяльність
Аналіз ролі класичних університетів в інтелектуальному розвитку суспільства, вивчення особливостей класичної університетської освіти в контексті глобалізаційних і постіндустріальних викликів, реформування вищої освіти і науки.
Керівник наукової школи «Соціальні комунікації у світі, що змінюється», магістерської програми «Цифровий соціум» (на соціологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна).
Спільно з колегами та учнями реалізував наукові проекти прикладного характеру, спрямовані на вдосконалення місцевого самоврядування, розвитку університетської демократії, студентського самоврядування, ринку праці, порівняльного аналізу життєвих умов, способу життя та стану здоров’я населення у пострадянських країнах.
Головний редактор «Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна» (серія «Соціологія»), збірника наукових праць «Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства», голова редакційної ради журналу «Universitates. Наука і просвіта» та «Українського соціологічного журналу».
Член редколегії наукових журналів «Вища освіта України», «Український соціум», «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», «Політичний менеджмент», «Психологія і суспільство», «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації», Studies of Changing Societies (SCS Journal) тощо
До 2022 опублікував близько 200 наукових та методичних праць.
Підготував 8 докторів наук та 15 кандидатів наук.
Громадська діяльність
За ініціативи Бакірова, у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна було започатковано 15 нових сучасних спеціальностей; створено: 4 навчально-наукові та науково-дослідницькі інститути, 49 кафедр, 20 наукових і навчальних центрів, 7 культурно-просвітницьких підрозділів та локацій; відкрито 8 нових факультетів.
Президент Соціологічної асоціації України (з 2007).
Президент Харківського відділення Малої академії наук України (з 2001).
Голова Ради ректорів ВНЗ Харківської області (з 2006).
Член Колегії Міністерства освіти і науки України (з 2010).
Член Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки (з 2019).
Член Адміністративного комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технології (2017).
Член Національної спілки журналістів України (2016).
Член Наглядової ради Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (2020).
Визнання
Знак «Відмінник освіти України» (2003).
Почесний доктор Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара (2008).
Почесний професор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (2009).
Заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2009).
Почесний громадянин міста Харкова (2009).
Почесний професор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (2010).
Медаль Національної академії наук України «За наукові досягнення» (2010).
Почесний доктор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (2016).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2017).
Почесна відзнака «Орден Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого» І ступеня (2021).
Ім’ям Бакірова названо астероїд 18731 (Vil’bakirov), відкритий астрономом Лоельської обсерваторії Е. Боуеллом (1943; США).
Праці
- У с п і в а в т. — Город и государство: проблемы, тревоги, надежды горожан востока Украины. Харьков : Форт, 1996. 236 с.
- Сравнительная политика. Основные политические системы современного мира. Харьков : Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2005. 592 с.
- Якість життя населення пострадянських країн у соціологічному вимірі. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2008. 216 с.
- Університет і суспільство. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011. 272 с.
- Университеты «третьей волны» : социокультурная миссия // «Universitates. Наука и просвещение». 2012. № 1. С. 22–30.
- У с п і в а в т. — Социокультурные барьеры модернизации высшей школы Украины. Харків : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2015. 424 с.
- Ціннісний вимір цивілізаційної трансформації суспільства // Український соціологічний журнал. 2016. № 1-2. С. 15–25.
- Класика, що випереджає час: до 215-річчя Каразінського університету. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. 212 с.
- Вища освіта у «ковідні» та «постковідні» часи // Глобальні та локальні кризи: переосмислюючи українське суспільство. Матеріали міжнародних соціологічних читань пам’яті Наталії Паніної. Київ : Інститут соціології НАН України. 2021. С. 25–51.
Література
- Бакіров Віль Савбанович // Соціологія: терміни, поняття персоналії / За заг. ред. В. М. Пічі. Київ; Львів : Каравелла, 2002. С. 16–17.
- Бакіров Віль Савбанович // Професори Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. С. 28.
- Бакіров Віль Савбанович // Вкарбовані в літопис науки / Уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор’єв, С. М. Куделко. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020. С. 25.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мурадян О. С. Бакіров, Віль Савбанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакіров, Віль Савбанович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
