Бакієв, Курманбек Салійович
.jpg)
Бакі́єв, Курманбе́к Салі́йович (киргиз. Бакиев, Курманбек Салы уулу; 01.08.1949, с. Масадан Джалалабадської області, тепер Киргизстан) — державний і політичний діяч, президент Киргизстану 2005–2010.
|
Бакієв, Курманбек Салійович (Бакиев, Курманбек Салы уулу) | |
|---|---|
| Народження | 01.08.1949 |
| Місце народження | |
Життєпис
Закінчив Куйбишевський політехнічний інститут (тепер м. Самара, РФ).
За часів СРСР обіймав керівні посади в партійному і адміністративному апаратах. 1991 — заступник голови Джалалабадської ради народних депутатів; 1992 — голова держадміністрації Тогуз-Тороузького району Джалалабадської області; 1994 — заступник голови Фонду держмайна Киргизстану.
1997–2001 — голова Чуйської облдержадміністрації.
Прем’єр-міністр Киргизстану (2001–2002). У березні 2002 в Аксийському районі Джалалабадської області відбулися зіткнення місцевих жителів із міліцією, в результаті яких загинули 5 осіб і понад 90 отримали поранення. Ці події викликали низку масових виступів опозиції, яка 12.02.2002 почала безстрокову акцію протесту в декількох районах Киргизстану. 22.05.2022 на засіданні Ради безпеки республіки Бакієву поставили в провину нездатність вирішити ситуацію — і він подав у відставку.
У жовтні 2002 Бакієв обраний депутатом Законодавчих зборів (Жогорку Кенеш) Республіки Киргизстан.
У лютому 2003 увійшов до складу центристської депутатської групи «Регіони Киргизстану».
2004 обраний головою Центральної ради об’єднання політичних сил «Народний рух Киргизстану» (в лютому 2005 увійшло до створеної лідерами 5 опозиційних блоків коаліції для протидії адміністративному ресурсу на парламентських виборах 2005). У березні 2005 в ході чергових парламентських виборів, підсумки яких опозиція на чолі з Бакієвим не визнала, в Киргизстані відбулася Тюльпанова революція.
Президент країни А. Акаєв (представляв владу мешканців півночі), був вимушений втекти до Казахстану. Після його відставки Верховний суд країни скасував підсумки виборів у Жогорку Кенеш 3-го скликання. Жогорку Кенеш 2-го скликання обрав Бакієва головою уряду і тимчасовим президентом держави. 10.07.2005 Бакієв обраний президентом Республіки Киргизстан (за нього віддали голоси 88,65 % виборців).
Наслідком Тюльпанової революції став компроміс щодо розподілу впливу і посад з іншим лідером опозиції — Ф. Куловим (нар. 1948; тепер Киргизстан). Двовладдя було тактичним і нетривалим. 02.10.2006 представники руху «За реформи!» поклали на Бакієва «персональну відповідальність за кризову ситуацію, яка складається в країні, за умисне затягування конституційної і інших реформ». Учасники руху заявили про початок 02.11.2006 безстрокового мітингу з вимогами відставки президента Киргизстану Бакієва і прем’єр-міністра Ф. Кулова. 30.12.2006 парламент Киргизстану прийняв нову редакцію Конституції держави, згідно з якою президент країни був наділений правом призначати керівників відомств без узгодження їхніх кандидатур із парламентом. Режим другого президента Киргизстану невпинно набирав обрисів єдиновладдя. Це супроводжувалося концентрацією ресурсів навколо родини президента Бакієва.
У вересні 2007 Бакієв виніс на всенародний референдум проєкт конституційних змін, що значно посилювали президентську владу (попередньо Конституційний суд Киргизстану відмінив дію прийнятих у листопаді і грудні 2006 конституційних поправок). За місяць до парламентських виборів сформовано президентську партію «Ак-Жол» (пізніше монополізувала майже весь політичний спектр у національному законодавчому органі). Поворотним моментом для президента Бакієва стали вибори до парламенту 2007. Для перемоги партія влади використала відкриті фальсифікації волевиявлення громадян, покарання протестувальників, звуження інформаційного простору, переслідування членів найпопулярніших партій. ОБСЄ вибори не визнала.
Сформував режим одноосібної влади, основним опертям якого стали численні родичі президента, Бакієв, попри впевнену перемогу на президентських виборах 2009 (набрав 76,4 % голосів виборців), власноруч підготував підґрунтя для нової революції 2010, наслідком якої стало повалення режиму другого президента країни.
У квітні 2010 після низки заворушень у країні Бакієв подав у відставку й емігрував із Киргизстану, оселившись у Білорусі. 12.02.2013 Бакієва визнано винним у «зловживанні службовими повноваженнями» й заочно засуджено до 24-х років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 2016 його заочно засудили до довічного ув’язнення через загибель демонстрантів 07.04.2010. Верховний суд Киргизії 2016 змінив вирок до 30 років ув’язнення.
Література
- Дорошко М. С. Країнознавство. Країни СНД. Київ : МАУП, 2007. 286 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Дорошко М. С. Бакієв, Курманбек Салійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакієв, Курманбек Салійович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
