Баланс трудових ресурсів
Бала́нс трудови́х ресу́рсів — прогнозно-економічний документ, що характеризує кількісний та якісний склад трудових ресурсів, їхній розподіл за видами зайнятості, сферами й галузями економіки, соціальними групами.
Історична довідка
Перші розрахунки балансу трудових ресурсів зроблено в колишньому СРСР під час складання балансу народного господарства за 1923–1924. До цього балансу увійшли показники:
а) робоча сила, зайнята у фабрично-заводській промисловості та на залізничному транспорті;
б) рух найманої робочої сили (сальдо на початок і кінець року);
в) середньорічна кількість працівників і відпрацьованих ними людино-днів. м
Під час складання першого п’ятирічного плану С. Струмилін (1928) розробив перспективний баланс трудових ресурсів із розподілом на міську та сільську місцевості, поділом осіб найманої праці за галузями народного господарства і з виділенням кількості незайнятості міського працездатного населення.
Основи сучасного балансу трудових ресурсів закладено 1939.
З кін. 1950-х почали розроблення щорічних балансів такого типу.
Загальна характеристика
У структурі балансу трудових ресурсів є дві частини, що мають кореспондувати:
- ресурсна (наявність і склад трудових ресурсів);
- розподільна (структура їхнього розподілу).
Система балансу і балансових розрахунків є основним інструментом планування використання трудових ресурсів, що містить: зведений баланс трудових ресурсів (звітний і прогнозний); балансовий розрахунок потреби в робочій силі відповідної професійно-кваліфікаційної підготовки; балансовий розрахунок перерозподілу робочої сили тощо.
Розроблення балансу трудових ресурсів здійснюють у два етапи. На першому складають попередній баланс за укрупненими показниками, що встановлюють на основі аналізу використання трудових ресурсів у звітному періоді, зміни кількості та статево-вікового складу робочої сили в прогнозному періоді. На другому етапі, з огляду на прогнозні обсяги суспільного виробництва й чисельності трудових ресурсів, здійснюють ув’язування потреби в кадрах із наявними ресурсами праці та напрямами їх перерозподілу.
Баланс трудових ресурсів — особливий статистичний інструмент для макроекономічного аналізу та планування розвитку трудових ресурсів, визнаний Міжнародною організацією праці на 13-й Міжнародній конференції статистиків.
Література
- Федотова Т. А. Ринок праці. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет, 2012. 184 с.
- Грішнова О., Дорош О., Шурпа С. Інвестування в людський капітал у системі чинників забезпечення гідної праці / За наук. ред. О. Грішнової. Київ : Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2015. 224 с.
- Нижник В. М., Мартинова Л. Б., Зуб М. Я. та ін. Оцінка людського потенціалу: регіональний аналіз і прогноз / За наук. ред.
В. М. Нижника. Хмельницький : Хмельницький національний університет, 2015. 502 с. - Ушаков Д. С. Державне регулювання трудової міграції: чинник національної ефективності та регіональної конкурентоспроможності: (на прикладі м. Паттайя, Таїланд) // Актуальні проблеми економіки. 2016. № 6. С. 305–313.
- Цимбалюк С. О. Детермінанти трудової активності персоналу в системі мотивації // Актуальні проблеми економіки. 2017. № 1. С. 264–272.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Федотова Т. А. Баланс трудових ресурсів // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баланс трудових ресурсів (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 08.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
