Баласса, Бела Александр
Бала́сса, Бе́ла Алекса́ндр (англ. Balassa, Bela Alexander; 06.04.1928, м. Будапешт, Угорщина — 10.05.1991, м. Вашингтон, США) — економіст, доктор філософії (1959), почесний доктор наук (1990), член Французької (1980–1991) та Угорської (1990–1991) академій наук.
|
Баласса, Бела Александр (Balassa, Bela Alexander) | |
|---|---|
| Народження | 06.04.1928 |
| Місце народження | Будапешт |
| Смерть | 10.05.1991 |
| Місце смерті | Вашингтон |
| Напрями діяльності | економіка |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї офіцера угорської армії. Середню освіту здобув у цистерціанській гімназії м. Будапешта.
1946 вступив на факультет юриспруденції та політології Будапештського університету й Академії зовнішньої торгівлі. Обидва заклади закінчив з відзнакою. У Будапештському університеті під впливом наукових поглядів свого наставника, професора І. Варги (нар. 1943; Угорщина), почав цікавитися економічною проблематикою. Отримав досвід викладання економіки та статистики у Будапештському університеті та роботи в Угорському науково-дослідницькому інституті економіки.
З 1951 працював проектувальником в одному з найбільших будівельних трестів м. Мішкольца (Угорщина). Планував очолити відділ проектування. Однак за наказом комуністичної влади підданий внутрішній депортації на 2 роки до східної частини Угорщини (працював на бавовняних полях).
1953–1956 — співробітник будівельної компанії у м. Сталінвароші (тепер м. Дунауйварош, Угорщина), керівник фінансового відділу фабрики алкогольних напоїв у західній частині Угорщини.
1956 брав участь в антикомуністичному Угорському повстанні (Будапештському заколоті), після невдачі якого виїхав до Австрії.
Емігрував 1957 до США. Виграв грант від Фонду Рокфеллера (англ. The Rockefeller Foundation) на навчання в Єльському університеті, де здобув науковий ступінь магістра (1958) та доктора філософії з економіки (1959). Захистив дисертацію «Планування в теорії та практиці: досвід Угорщини» (англ. «Planning in Theory and Practice: The Hungarian Experience»).
1959–1962 — викладач, 1962–1966 — доцент Єльського університету.
Професор кафедри політичної економії в Джонса Гопкінса університеті(1966–1991).
Водночас 1963–1964 як запрошений професор викладав у Каліфорнійському університеті та Колумбійському університеті; 1971–1972 та 1984–1991 — у Паризькому університеті; 1983–1991 — у французькому Інституті політичних наук; 1986–1991 — в Університеті Клермон-Ферран.
1966–1987 — радник Банку світового з питань економічного розвитку та торговельної політики, очолював низку науково-дослідницьких програм фінансової організації. Одночасно був радником урядів країн, що розвиваються, науковим співробітником академічних установ, консультантом низки ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Голова Асоціації порівняльної економіки (1970–1971) та Асоціації порівняльних економічних досліджень (1979–1980).
Науковий співробітник Міжнародного економічного інституту (1985–1990).
Входив до редакційної колегії наукових видань «Американський економічний огляд» (англ. «The American Economic Review»; 1973–1976), «Журнал міжнародної економіки» (англ. «Journal of International Economics»; 1981–1984), «Журнал порівняльної економіки» (англ. «Journal of Comparative Economics»; 1984–1986).
Наукова діяльність
Представник «неоліберальної» школи економічного розвитку. Досліджував проблематику міжнародних економічних відносин, міжнародної торговельної політики, господарського розвитку країн, що розвиваються.
Автор 23 монографій та понад 270 статей, серед яких: «Теорія економічної інтеграції» (англ. «The Theory of Economic Integration»; 1961), «Структура виробництва в країнах, що розвиваються» (англ. «The Structure of Production in Developing Countries»; 1971), «Нові індустріальні країни у світовій економіці» (англ. «The Newly Industrializing Countries in the World Economy»; 1981), «Японія у світовій економіці» (англ. «Japan in the World Economy»; 1988), «Нові напрями розвитку світової економіки» (англ. «New Directions in the World Economy»; 1989).
Отримав світове визнання як аналітик європейської економічної інтеграції. Автор періодизації розвитку інтеграційних об’єднань, зокрема обґрунтував п’ять етапів взаємодії: вільної торгівлі зона, митний союз, спільний ринок, економічний союз, політичний союз. Займався дослідженнями у сфері теорії міжнародної торгівлі між країнами, що не мають порівняльних переваг.
1965 запропонував метод оцінки порівняльних переваг країн на основі коефіцієнта «виявленої порівняльної переваги» — «індекс Баласса», який показує співвідношення частки товару (галузі) у національному вивозі до частки у світовому експорті.
Найвідоміші дослідження присвячено питанням диференціації цін та доходів у країнах різного рівня розвитку. На основі досліджень 1964 спільно з економістом П. Е. Самуельсоном вивів «ефект Баласса — Самуельсона».
Нагороди та відзнаки
- Премія Дж. П. Еддісона (Єльський університет, 1959).
- Премія та медаль Б. Гармса (Кільський інститут світової економіки, 1984).
- Почесний доктор Паризького (1990) та Будапештського (1991) університетів.
- Обраний стипендіатом Угорської академії наук.
Праці
- The Theory of Economic Integration. Homewood : Irwin, 1961. 304 p.
- Trade Prospects for Developing Countries. Homewood : Irwin, 1964. 450 p.
- Trade Liberalization among Industrial Countries: Objectives and Alternatives. New York : McGraw-Hill, 1967. 251 p.
- The Structure of Production in Developing Countries. Baltimore : The Johns Hopkins University Press, 1971. 375 p.
- The Newly Industrializing Countries in the World Economy. New York : Pergamon Press, 1981. 461 p.
- Change and Challenge in the World Economy. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 1985. 484 p.
- Toward Renewed Economic Growth in Latin America. Washington : Institute for International Economics, 1986. 205 p.
- Japan in the World Economy. New York : Institute for International Economics, 1988. 290 p.
- Economic Policies in the Pacific Area Developing Countries. New York : New York University Press, 1991. 216 p.
- New Directions in the World Economy. London : Macmillan, 1991. 405 p.
Література
- Sapir A. European Integration at the Crossroads: A Review Essay on the 50th Anniversary of Bela Balassa’s «Theory of Economic Integration» // Journal of Economic Literature. 2011. Vol. 49. № 4. P. 1200–1229.
- Бела Баласса — аналітик європейської економічної інтеграції // Європейське право. 2012. № 2–4. С. 360–361. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpr_2012_2-4_38.
- Restout R. Revisiting the Balassa-Samuelson Model with Markup Variations // Louvain Economic Review. 2013. Vol. 79. № 3. P. 25–69.
- Lein-Lein Chen L.-L., Choi S., Devereux J. Explaining Price Level Differences: New Evidence on the Balassa-Samuelson Effect // Southern Economic Journal. 2015. Vol. 82. № 1. P. 81–99.
- Chappelow J. Balassa-Samuelson Effect // Investopedia. 2019. URL: https://www.investopedia.com/terms/b/balassasamuelson-effect.asp
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Боднарчук Т. Л. Баласса, Бела Александр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баласса, Бела Александр (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
