Бальцер, Освальд Маріан

Oswald Balzer1.jpg

Ба́льцер, О́свальд Маріа́н (пол. Balzer Oswald Marian; 23.01.1858, м. Ходорів, тепер Стрийського району Львівської області — 11.01.1933, м. Львів, тепер Україна) — історик; доктор права (1885). Ректор Львівського університету (1895–1896).


Бальцер, Освальд Маріан

(Balzer Oswald Marian)

Народження 23.01.1858
Місце народження Ходорів
Смерть 11.01.1933
Місце смерті Львів
Місце поховання Личаківський цвинтар
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Місце діяльності Львів
Напрями діяльності історія права, архівна справа


Життєпис

Народився у сім’ї австрійського урядовця Франтішека (Франца) Бальцера. Мати Антоніна походила з німецько-австрійської родини Кльоссів. Деякий час сім’я проживала у м. Бережанах (тепер Тернопільська область); 1852–1855 — у м. Львові (батько працював секретарем Львівського повітового староства). Освальд Маріан навчався у трирічній німецькій школі у м. Ходорові, куди улітку 1855 батька призначено начальником повітової адміністрації. Закінчив четвертий клас у Цісарсько-королівській зразковій римо-католицькій школі у м. Львові; 1870–1878 — у Третій цісарсько-королівській гімназії імені Франца Йосифа у м. Львові.

1878 вступив на юридичний факультет Львівського університету імені Франца Йосифа (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка). Викладач Бальцера, директор Львівського архіву актів земських і гродських, професор К. Ліске 1880 запропонував йому посаду апліканта (стажиста) в архіві. 1881 Бальцер перевівся на четвертий курс юридичного факультету Ягеллонського університету. 1882–1883 навчався на філософському факультеті Львівського університету.

Для отримання ступеня доктора права склав іспити у м. Кракові (Польща). У жовтні 1885 захистив докторську дисертацію «Ґенеза Коронного трибуналу». Цього ж року йому призначено державну стипендію для поглиблення знань з німецького права у Берлінському університеті.

1885 Бальцеру надано титул габілітованого доктора права й доручено читати курс «Історія польського права» у Львівському університеті: приват-доцент, з 1887 — надзвичайний професор, 1890 — звичайний професор, 1890 — завідувач кафедри польського права, 1892–1893 і 1913–1914 — декан юридичного факультету, 1895–1896 — ректор. Неодноразово обирався до сенату Університету.

Викладав історію права, питання державно-політичного устрою Польщі, окремий курс польського судового права, історію державного устрою Австрії.

Член (1888), віце-голова (1900), голова (1915) екзаменаційної суддівської комісії судового департаменту Галицького намісництва.

1891 став директором Львівського архіву гродських і земських актів (тепер Центральний державний історичний архів України, м. Львів).

Наукова діяльність

Досліджував переважно першоджерела польського середньовічного права (частково — Нового часу), питання державного устрою Польщі й Австрії, історію судового права, зокрема кримінального, пов’язуючи її з політичними, економічними та мовними проблемами.

З 1894 входив до складу Державної архівальної ради у м. Відні.

Після початку Першої світової війни виступив одним із ініціаторів та організаторів Польського військового архіву.

Від 1901 був засновником і довголітнім головою Товариства підтримки польської науки.

1919 Бальцера призначено членом Польської державної архівальної ради. Одночасно він був директором Львівського Бернардинського архіву.

1920 польська Рада захисту держави запропонувала йому пост голови Трибуналу захисту Вітчизни.

Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка у м. Львові (1926), багатьох інших наукових асоціацій.

Помер у м. Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

Визнання

Орден Білого Орла (1921).

1926 професор факультету права Львівського університету Пжемислав Домбковський (один із учнів і послідовників Бальцера) подав його кандидатуру до номінації на Нобелівську премію Миру.

Почесний громадянин м. Львова (1928) за внесок у розвиток науки, активну громадянську позицію, заснування Товариства підтримки польської науки, участь у створенні Історичного товариства у Львові.

Золотий Хрест Заслуги (1928) за розвиток архівної справи у Польщі.

На честь Бальцера сенат Львівського університету назвав один із лекційних залів, у вестибюлі — таблиця з його барельєфом (у радянські часи її було знято).

У містах Львові і Ходорові на його честь названо вулиці.

Член 23-х польських і закордонних наукових організацій товариств, зокрема Польської академії наук у Кракові, Академій наук у Празі, Санкт-Петербурзі, Софії та Загребі, Наукових товариств у Варшаві, Вільно, Перемишлі.

Почесний доктор Львівського (1903), Карлового (1909), Варшавського (1921), Познанського (1926) університетів, Університету Стефана Баторія у Вільнюсі (1928).

Додатково

1902 Бальцер був представником уряду Галичини у відомій суперечці між Галичиною та Угорщиною за озеро Морське Око у Татрах. Це слухання відбулося перед арбітражем у м. Ґраці (Австрія). Бальцер виграв процес, що призвело до встановлення кордонів у горах між тодішніми Галичиною та Угорщиною на користь Польщі. Нині — дійсний кордон між Польщею та Словаччиною.

Бальцер був єдиним істориком права, якого нагороджено орденом Білого Орла в міжвоєнній Польщі (цю нагороду вручали тим, хто відіграв важливу роль у процесі відновлення незалежної Польської держави).

Праці

  • Kancelarye i akta grodzkie w wieku XVIII. Lwow : Wіadysіaw Јoziсski, 1882. 54 p.
  • Studja nad prawem polskiem. Poznań : Księgarni J. K. Żupańskiego, 1889. 348 p.
  • O nastȩpstwie tronu w Polsce. Krakow : Akademia Umiejȩtnoњci, 1897. 432 p.
  • Z powodu nowego zarysu historii ustroju Polski // Kwartalnik Historyczny. 1906. № 20. P. 1–58; 397–441.
  • Skarbiec i Archiwum koronne w dobie przedjagielloсskiej. Lwуw : Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej, 1917. 398 p.
  • Krуlestwo Polskie 1295–1370 : w 3 t. Lwow : Towarzystwo dla Popierania Nauki Polskiej, 1919–1920.

Література

  1. Nowacki R. Oswald Balzer (1858–1933). Opole : Uniwersytet Opolski, 1998. 314 p.
  2. Nowacki R. Badania i osiągnięcia naukowe Oswalda Balzera. Opole : Roman Nowacki, 2014. 245 p.

Автор ВУЕ

І. Й. Бойко, Б. Й. Тищик


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бойко І. Й., Тищик Б. Й. Бальцер, Освальд Маріан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бальцер, Освальд Маріан (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.08.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶