Банкей
Банке́й, Банке́й Йота́ку (яп. 盤珪永琢; 1622, с. Хамада, історична пров. Харіма, тепер префектура Хьоґо, Японія — 1693, там само) — філософ дзен, монах, художник, поет і каліграф.
|
Банкей (盤珪永琢) | |
|---|---|
| Народження | 1622 |
| Місце народження | Хамада, Японія |
| Смерть | 1693 |
| Місце смерті | Хамада |
| Напрями діяльності | філософія, релігія, вчителювання |
| Традиція/школа | дзен |
Життєпис
Народився у селі поблизу портового міста Абосі (тепер м. Хімедзі, префектура Хьоґо, регіон Кінкі на о. Хонсю) у багатодітній сім’ї. Батько — вільний самурай (ронін) з о. Сікоку, лікар, послідовник конфуціанства (помер 1632). Банкей був наймолодшим з трьох синів, мав ще чотирьох сестер. З дитинства демонстрував неслухняний, бунтівний норов.
В 11 років направлений до місцевої школи. Викладання конфуціанської класики породжувало в підлітка сумніви і запитання, він пропускав уроки і зрештою кинув школу. Внаслідок погіршення відносин зі старшим братом (який після смерті батька став главою родини) був вигнаний з дому. Від 13 років навчався на священника сімейного храму, де служив монахом його інший брат. Зацікавився буддизмом, практикував школу Чистої Землі (див. Амідаїзм), тантричний буддизм, отримав перший досвід відлюдного життя. Згодом вказував, що не міг знайти вчителя, який навчив би його тому, що він хотів знати.
В 16 років став учнем Умпо Дзенсе (1572–1653) з Дзуіодзі — вчителя дзен з гілки мьосіндзі школи ріндзай-сю, бл. 1640 отримав від нього чернечу посвяту та релігійне ім’я Йотаку (букв. «тривале полірування геми розуму»). 1641 вдався до 4-річного паломництва — традиційної частини навчання дзенських монахів. По завершенні повернувся до вчителя й оселився у сусідньому селі Нонака, де присвятив себе практиці медитації та аскези. Вважається, що там Банкей уперше досяг просвітлення і знайшов відповіді на хвилюючі його питання.
1651, за порадою Умпо, близько року був учнем китайського вчителя Тао-че в монастирі Софукудзі в м. Нагасакі, отримав від нього визнання спадкоємності (інка), але відмовився від престижної монастирської посади. Повернувся на батьківщину, однак його перші спроби вчителювати були сприйняті упереджено.
Після смерті вчителя Умпо був удостоєний інки від його спадкоємця та високого статусу в мьосіндзі (1659). Друзі дитинства заснували храм для Банкея на батьківщині, відомий як Ремондзі — Храм Брами Дракона. Мірою зростання популярності мудреця, серед знатних самураїв (даймьо) ставало престижним прийняти у себе Банкея і надати йому храми у своїх маєтках та столицях. У наступні роки (1660–1670-ті) багато подорожував поміж ними, вів бесіди, навчав, проповідував, часто усамітнювався в одній з обителей. 1672 став настоятелем храму Мьосіндзі в м. Кіото.
Після 1679 вдався до колективних занять і масових публічних проповідей. До кінця життя керував багатоденними навчаннями (кесеї) дзенських монахів. На проповіді вчителя збиралися слухачі з усіх регіонів Японії й різних прошарків японського суспільства, а також монахи різних буддійських шкіл. Відомо, що 1690 Банкей провів навчання монахів в храмі Ремондзі, під час якого прочитав 60 лекцій. Того ж року провів цикл публічних лекцій у храмі Хосіндзі в м. Маруґаме (тепер префектура Каґава). Записи тих лекцій, зроблені слухачами, дійшли до нашого часу.
Погляди
Стрижнем філософії Банкея є концепт абсолютного буття як Ненародженого (яп. фусьо, від санскр. Anutpāda — нестворене, ненароджене), через який він інтерпретує всі традиційні проблеми буддійської філософії. Ненароджене, або Ненароджений розум Будди (термін класичного буддизму) — істинний, споконвічний, нестворений, витоковий розум, який є в кожній людині. Визначав Ненароджене як завжди-діюче, живе, просвітлююче, всім-керуюче, позачасове, безсмертне, безмежне, досконале, те, що утримує суще у досконалій гармонії. За вченням Банкея, розум Будди не треба цілеспрямовано набувати (бо вища мудрість притаманна людині від народження), але потрібно навчитися «перебувати в ньому», користуватися ним. Прагнення до просвітлення лише віддаляє людину від нього й протиставляє Будді. Не існує методу досягти Ненародженого, треба бути собою, природнім і безпосереднім, мислити і діяти спонтанно. Закликав безпосередньо відчувати істину. Повчав про звільнення від егоцентризму, прив’язаності до міркувань, імен, ідентичностей (напр., чоловіка, жінки, буддиста, конфуціанця, доброго, старого тощо), ілюзій, набутих шкідливих звичок. Оголошував умовними всі буддійські поняття, тлумачив справжню ідентичність як духовну свободу і серце Будди. Відповідно, серед найвідоміших заповідей: «Не народжуйся», «Перебувай у Ненародженому».
На відміну від традиції, яка вважала дзен неприступним для пересічних людей (а тільки для навчених монахів або освічених представників вищих класів), Банкей стверджував, що сутність вчення дзен є простою і зрозумілою кожному, хто має ясний розум. Вважав, що ефективне практикування дзен не вимагає вченості, знань класичної китайської мови, спеціальної термінології, обов’язкового дотримання суворих аскетичних приписів, життя в монастирі, читання сутр чи інших текстів. У зрілий період вчителювання відмовився від використання панівної методики коанів, не надавав виняткового значення чернечому статуту. Використовував повсякденну розмовну мову.
Головними центрами поширення вчення Банкея були храми Ремондзі в с. Хамаді, Ньоходзі в м. Одзу (тепер префектура Ехіме) й Коріндзі в м. Едо (тепер м. Токіо).
Сам Банкей за своє життя майже нічого не написав, окрім нечисельних листів і близько 50 поетичних творів.
Записи бесід і лекцій, виголошених Банкеєм протягом 1690, є основою для відтворення його вчення. За окремим винятком, невідомі ні особи записувачів, ані обставини фіксації. Після смерті вчителя його учнями (зокрема Іцудзаном) записано низку спогадів про бесіди, розмови і зустрічі вчителя в останнє десятиліття його життя. У 18 ст. кілька збірників, присвячених життю і діяльності Банкея, уклали священнослужителі, які продовжили лінію спадкоємності в його храмах.
Визнання
1690 отримав від імператора Японії особистий титул «Вчитель Благої Просвітленої Мудрості».
1740 посмертно нагороджений імператором титулом «Кокусі» — Вчитель нації.
Постать і вчення Банкея відіграли важливу роль у популяризації дзен і одночасно вийшли поза межі ортодоксальної традиції. Після періоду забуття інтерес до вчення Банкея відродився в 20 ст. Записи його вчення були зібрані з провінційних храмів і видані. Один із провідних дослідників і популяризаторів дзен-буддизму Дайсецу Судзукі (1870–1966) відносив Банкея до числа трьох найважливіших японських майстрів дзен в історії, а його концепцію Ненародженого вважав однією з найоригінальніших в історії дзенської думки.
Додатково
- Банкей був сильно прив’язаний до матері і стверджував, що перша його спонука досягти просвітлення – бажання знайти і передати істину неньці. В кінці життя мати Банкея стала буддійською монахинею у монастирі поблизу храму Ремондзі, її смерть (1680) стала великим горем для мудреця.
- Повна назва базового концепту вчення — «Ненароджене і Невмируще», але Банкей пізніше відмовився від другої частина терміна, оскільки вважав логічно суперечливим припускати, що не-створене може бути знищуваним, вмирущим.
- Після кремації прах Банкея розділили між собою храми Ремондзі та Неходзі.
Джерела
- The Unborn: the Life and Teachings of Zen Master Bankei, 1622 – 1693 / Transl. by N. Wadell. Rev. ed. New York : North Point Press, 2002. 208 p.
Література
- Buddhist Spirituality. Later China, Korea, Japan and the Modern World / Ed. by T. Yoshinori. Delhi : Motilal Banarsidass, 2003. 550 p.
- Dumoulin H. Zen Buddhism: A History : in 2 vol. Bloomington : World Wisdom Books, 2005. Vol. 2: Japan. 520 p.
- Хаскел П., Хакеда Ё. Дзэн Банкэя / Пер. с англ. Тумановой О. Т. Москва : Профит Стайл, 2009. 204 с.
- McDaniel R. B. Zen Masters of Japan: The Second Step East. North Clarendon : Tuttle Publishing, 2016. 288 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Банкей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банкей (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
