Бао-Дай
Ба́о-дай, Бао-Дай де (в’єтнам. Bảo-đại đế; справжнє ім’я — Фук Вінь Тхюї [в’єтнам. Phúc Vĩnh Thụy]; 22.10.1913, м. Хюе, В’єтнам — 31.07.1997, м. Париж, Франція) — державний діяч, останній імператор Аннаму (В’єтнаму) з династії Нгуєн.
|
Бао-Дай (Bảo-đại đế) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Фук Вінь Тхюї |
| Народження | 22.10.1913 |
| Місце народження | Хюе |
| Смерть | 31.07.1997 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Паризький інститут політичних наук (Сьянс-По) |
| Напрями діяльності | політика |
Життєпис
Народився у сім’ї 12-го імператора з династії Нгуєн Кхай Діня (1885–1925; тепер В’єтнам). Після оголошення 1922 спадкоємцем престолу відправлений на навчання до м. Парижа. Середню освіту здобув у Ліцеї Кондорсе, який закінчив 1931.
1931–1932 навчався у Вільній школі політичних наук (тепер Паризький інститут політичних наук (Сьянс-По)).
1925 успадкував владу, проте до 1932 залишався у м. Парижі для завершення освіти. У цей період його повноваження виконував регент Тон Тхат Хан (1854–1944; В’єтнам). Фактична влада у В’єтнамі (Аннамі) в цей час належала французькій колоніальній адміністрації, повноваження імператора мали номінальний характер.
Після повернення до В’єтнаму 1932 офіційно перебрав повноваження.
Після поразки Франції на першому етапі Другої світової війни, падіння м. Парижа і проголошення Французької держави із тимчасовою столицею в м. Віші (1940) французька колоніальна адміністрація в Аннамі декларувала лояльність новоутвореній Французькій державі та її голові — маршалу А. Ф. Петену. У вересні 1940 японські війська здійснили вторгнення у Французький Індокитай і встановили контроль над його територією включно з протекторатом Аннам. Французька цивільна колоніальна адміністрація і Бао-Дай як в’єтнамський імператор зберігали формальну владу.
Після звільнення Франції військами союзників, під час перебування колабораціоністського уряду Французької держави у вигнанні в м. Зігмарінгені (тепер Німеччина) японське військове командування висунуло Бао-Даю вимогу розірвати формальний зв’язок із Францією. 11.03.1945 він оголосив про розірвання укладеної 1884 угоди з Францією про протекторат і відновлення незалежності Аннаму.
04.05.1945 новосформований уряд Аннаму офіційно перейменував державу на В’єтнам (повна назва — В’єтнамська імперія [в’єтнам. Đế quốc Việt Nam], об’єднавши традиційну назву півночі країни [Дай В’єт, буквально «Великий В’єт», назву регіону утворено від назви народу в’єт] і півдня країни [Аннам, буквально «мирний південь»]).
13–15.08.1945 прорадянські загони Хо Ши Міна розпочали загальне повстання на півночі В’єтнаму. 23.08.1945 вони увійшли у м. Хюе. 25.08.1945 на їхню вимогу Бао-Дай зрікся престолу. 30.08 повторно оголосив про зречення престолу й ліквідацію монархії під час масового мітингу.
Після проголошення Демократичної Республіки В’єтнам зі столицею в м. Ханої (02.09.1945, новопроголошена держава контролювала північну частину країни, у південній відновлено французьку колоніальну адміністрацію) Бао-Дай переїхав до нової столиці. 1945–1946 обіймав посаду верховного радника нового уряду. 1946 Бао-Дай виїхав до м. Гонконга, потім до Франції.
1946–1949 Бао-Дай проводив перемовини з Францією про умови реставрації його влади за її підтримки. 09.03.1949 він підписав Єлисейський договір із президентом Франції В. Оріолем. Договір передбачав створення на півдні В’єтнаму формально незалежної Держави В’єтнам зі столицею в м. Сайгоні (тепер м. Хошимін). Головою держави став Бао-Дай, однак без титулу імператора. Після короткого перебування в м. Сайгоні Бао-Дай повернувся до Франції, зберігши за собою формальний статус голови держави.
Після спроби Бао-Дая відправити у відставку прем’єр-міністра Держави В’єтнам Нго Дінь З’єма (1901–1963; В’єтнам), який 23.10.1955 організував референдум. За його результатами, у В’єтнамі ліквідовано монархічну форму правління, В’єтнам став республікою (Республіка В’єтнам).
У наступні роки Бао-Дай відійшов від активного публічного життя. Він переїхав із півдня Франції до Ельзасу. Винятком стало його публічне звернення 1972 до в’єтнамського народу із закликом припинити «братовбивчу війну». Бао-Дай засудив дії союзного зі США уряду Південного В’єтнаму (Республіки В’єтнам) і дії США у В’єтнамі. Він висловлювався за створення у В’єтнамі нейтральної мирної держави й ліквідацію як антикомуністичної Республіки В’єтнам на півдні, так і прорадянської Демократичної Республіки В’єтнам на півночі країни.
1980 у м. Парижі видано його книгу спогадів «Дракон Аннама» (франц. «Le dragon d’Annam»). Помер у лікарні Валь-де-Грас у м. Парижі.
Нагороди
Великий хрест Ордена Почесного легіону (Франція). Великий хрест Ордена Корони (Бельгія). Кавалер Славетного ордена Королівського дому Чакрі (Таїланд). Великий хрест Ордена Мільйона слонів і Білої парасольки (Лаос). Великий хрест Королівського ордена Камбоджі. Великий хрест Ордена Алауїтського трону (Марокко). Перший ступінь королівського ордена Джохору (Султанат Джохор у складі Малайзії).
Література
- Nguyên Thê A. The Vietnamese Monarchy under French Colonial Rule 1884–1945 // Modern Asian Studies. 1985. Vol. 19. № 1. P. 147–162.
- Chapuis O. The Last Emperors of Vietnam: From Tu Duc to Bao Dai. Westport : Greenwood Press, 2000. 185 p.
- Szalontai B. The «Sole Legal Government of Vietnam»: The Bao Dai Factor and Soviet Attitudes toward Vietnam, 1947–1950 // Journal of Cold War Studies. 2018. Vol. 20. № 3. P. 3–56.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бао-Дай // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бао-Дай (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
