Бараташвілі, Ніколоз Мелітонович
Бараташві́лі, Ніколо́з Меліто́нович(груз. ნიკოლოზ მელიტონის ძე ბარათაშვილი ; 04.12.1817, м. Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — 21.10.1845, м. Гянджа, тепер Азербайджан) — поет. Писав грузинською мовою.
|
Бараташвілі, Ніколоз Мелітонович (ნიკოლოზ მელიტონის ძე ბარათაშვილი) | |
|---|---|
| Народження | 04.12.1817 |
| Місце народження | Тбілісі |
| Смерть | 21.10.1845 |
| Місце смерті | Гянджа |
| Напрями діяльності | література |
Зміст
Життєпис
Народився у збіднілій князівській родині. Був правнуком царя Іраклія II. Закінчив 1835 Тбіліську гімназію, в якій викладав філософ С. Додашвілі. Здобути подальшу освіту не дозволила фінансова скрута.
З 1835 працював чиновником у судовому відомстві. 1844 призначений помічником начальника Нахічеванського повіту, а через рік на аналогічну посаду в м. Гянджу .
Помер, тяжко захворівши на малярію.
Похований спочатку у м. Гянжі. 1893 прах перевезено до Тбілісі та поховано в Дідубійському пантеоні письменників і громадських діячів. Втретє тіло Бараташвілі перепоховали 1938 в пантеоні Мтацмінда.
Творчість
За життя не опублікував жодного рядка, був відомий лише у вузьких колах. Поетичний талант Бараташвілі відкрив І. Чавчавадзе, який опублікував його поезії спочатку 1852 та 1858 у журналі «Ціскарі» («Вранішня зоря»), а потім видав збірку, яка налічує всього 36 віршів і одну поему «Доля Грузії» («ბედი ქართლისა»).
Творчість Бараташвілі вважається вершиною грузинського романтизму. Для неї характерні внутрішня енергія та філософська багатоплановість роздумів, космічні масштаби світобачення, образне розмаїття, витонченість форми та інтонаційне багатство, майстерне поєднання особистого із загальнолюдським, надання останньому національної форми.
Бараташвілі став безпосереднім попередником І. Чавчавадзе та А. Церетелі, предтечею нової реалістичної грузинської літератури. Він європеїзував грузинський вірш, звільнив його від пишних східних оздоб і наповнив роздумами над внутрішним світом людини [вірші «Присмерк на Мтацмінді» («შემოღამება მთაწმინდაზედ»), 1833—1836; «Дума на березі Кури» («ფიქრნი მტკვრის პირას»), 1837]. Оспівуючи кохання, поет надає перевагу душевній красі над красою тілесною, «бо досконалість дана небом», — вірші «Чому, красуне, докоряєш…» («რადჰყვედრიკაცსა, ბანოვანო, პირუმტკიცობას?»), «Блакитний колір» («ცისა ფერს»).
У творах Бараташвілі відчувається і певна трагічна роздвоєність, і духовна криза [«Таємничий голос» («ხმა იდუმალი»), 1836; «Злий дух» («სული ბოროტი»), 1843]. Водночас у вірші «Мерані» («მერანი»; 1842) автор висловив переконаність у тому, що у відчайдушній боротьбі з фатумом полягає найвищий сенс людського існування.
Сюжет поеми «Доля Грузії» побудований на суперечці Царя Іраклія II та його радника щодо приєднання Грузії до Росії. Останній — проти, і симпатії 22-річного поета цілком на його боці, але цар одноосібно приймає рішення, мотивуючи його загрозою захоплення країни Персією. Поезія Бараташвілі зберігає свою нетлінну художньо-естетичну цінність, емоційну свіжість і неповторність, вона була й залишається однією з вершин світової класики.
Бараташвілі та Україна
Знайомство із творчістю грузинського поета український читач почав ще в 19 ст., коли П. Грабовський переклав його вірш «Молитва» («ჩემი ლოცვა»).
У радянський час творчістю Бараташвілі зацікавився поет І. Кулик, який за допомогою грузинських колег переклав і 1935 видав його повну збірку українською мовою. До 150-річчя від дня народження автора вона вже стала раритетом і тому була перевидана за участю і редакцією М. Бажана, який удосконалив працю свого попередника, а також заново переклав кілька віршів, зокрема й «Мерані». Цей вірш у збірці подав у перекладах ще двох поетів — Ю. Карського та Д. Паламарчука.
Наприкінці 1960-х після поїздки до Грузії своєрідний переспів «Мерані» зробив і М. Вінграновський, якому належить також переклад вірша «Молитва».
Визнання
Будинок-музей Бараташвілі відкрито 1982 у м. Тбілісі. Іменем Бараташвілі названо вулиці у різних містах Грузії.
Твори
- У к р. п е р е к л. — Поезія грузинського народу : в 2 т. / За ред.: М. Бажана, О. Новицького, С. Чіковані. Київ : Держлітвидав України, 1961.
- Поезії. Київ : Дніпро, 1968. 106с.
- Поезії // Бажан М. Твори : в 4 т. Київ : Дніпро, 1985. Т. 2: Переклади. 582 с.
- Золотий виноградник. Антологія грузинської поезії. Київ : Дніпро, 2005. 310 с.
Література
- Гацерелиа А. Николай Бараташвили. Жизнь и творчество / Пер. с груз. Н. Аккермана. Тбилиси : Заря Востока, 1945. 63 с.
- Абашидзе И. В. О поэзии: статьи, воспоминания, очерки / Пер. с груз. Москва : Советский писатель, 1985. 335 с.
- Никитин В. А. Исповедальный монолог поэта: о грузинском поэте Николозе Бараташвили // Наука и религия. 2017. № 11. С. 37—42.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
