Бардах, Юліуш
Ба́рдах, Ю́ліуш (пол. Bardach Juliusz; 03.11.1914, м. Одеса, тепер Україна — 26.01.2010, м. Варшава, Польща) — історик права, професор, академік Польської АН (з 1983), іноземний член Національної академії деї Лінчеї (з 1974), почесний доктор Лодзинського університету (1995), Варшавського (1996), Вільнюського (1997), Ягеллонського (1999) університетів.
|
Бардах, Юліуш (Bardach Juliusz) | |
|---|---|
| Народження | 03.11.1914 |
| Місце народження | Одеса |
| Смерть | 26.01.2010 |
| Місце смерті | Варшава |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Напрями діяльності | правознавство |
Життєпис
Батько — Марек Бардах — був дантистом. Дитинство та юність провів у м. Володимирі-Волинському (тепер Волинська область, Україна), куди родина переїхала на початку 1920-х. Навчався в гімназії імені М. Коперника.
1933 вступив до Віленського університету (тепер Вільнюський університет) на відділення права і суспільних наук, де на семінарах із литовського права професора Стефана Еренкройца (1880–1945; Польща — Литва) зацікавився історико-правовими дослідженнями.
З 1935 — член Польської соціалістичної партії.
1938–1939 — редактор віленської газети «Робітник» («Robotnik»).
На початку Другої світової війни повернувся до м. Володимира-Волинського. Звідти переїхав до м. Львова, де в червні 1941 призваний до лав Червоної армії.
Після невдалої спроби потрапити до польського військового формування «Армія Андерса» восени 1943 вступив до 1-ї Польської армії. 1946 отримав звання полковника.
1946–1948 — військовий аташе посольства Польщі в м. Москві. 1950 звільнився з Армії Польської.
1948 здобув докторський ступінь з права в Ягеллонському університеті. Основою дисертації стала опублікована 1938 робота «Усиновлення в литовському праві XV–XVI ст.» («Przyjęcie w prawie litewskim XV–XVI ст.»). 1948 викладав курс «Історія Польщі» в Академії Генерального штабу в м. Варшаві.
З 1950 — у Варшавському університеті: на юридичному факультеті, завідувач кафедри історії держави та польського права, з 1955 — надзвичайний, 1960 — ординарний професор; 1954–1968 — директор Інституту історії права.
Одночасно 1957–1959 — віце-директор Інституту правових наук; 1961–1969 — завідувач відділу історії держави і права Iнституту історії (обидва — Польської АН).
1960–1968 — віце-президент, 1968–1981 — член президії Польського історичного товариства.
За критику радянської системи як «політично неблагонадійний» у 1960-х усунутий із посад у Польській АН. Залишався професором Варшавського університету.
У 1980–1990-х активно співпрацював з академічними інститутами АН УРСР та СРСР. Очолював Комісію істориків Росії та Польщі (1986–1996). Брав участь в історичних та історико-правових конференціях у містах Києві, Вільнюсі, Мінську, Казаніта інших.
Похований на військовому цвинтарі Повонзкі в м. Варшаві.
Наукова діяльність
Автор близько 600 праць з історії держави і права Польщі та Литви , значну частину яких присвятив державно-правовим інституціям Великого князівства Литовського, зокрема «Про стару і недавню Литву» («O dawnej i niedawnej Litwie», 1988), «Литовські статути та римське право» («Statuty litewskie a prawo rzymskie», 1999), «Дослідження державного ладу та права Великого князівства Литовського XIV–XVII ст.» («Studia z ustroju i prawa Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVII w.», 1970), «Студії з історії Великого князівства Литовського» («Штудыі з гісторыі Вялікага Княства Літоўскага»).
Головний редактор фундаментального п’ятитомного видання «Iсторія держави і права Польщі» («Historia państwa i prawa polskiego», 1957–1982), особисто підготував 1-й, у співавторстві — 4-й томи.
Один з авторів видання «Iсторія польського сейму» («Historia Sejmu polskiego», 1984, т. 1).
Досліджуючи історію державотворення і права Великого князівства Литовського, значну увагу приділив висвітленню впливу давньоруського права на правовий устрій литовсько-руської держави: «Дослідження державного ладу та права Великого князівства Литовського XIV–XVII ст.», «З найновіших досліджень “Руської правди”» («Z najnowszych badań “Rosyjska prawda”», 1990), «Поляки і народи історичної Литви — спроба системного аналізу» («Polacy i ludy historycznej Litwy — próba systematycznej analizy», 1994).
Визнання
- Великий хрест ордена Відродження Польщі (2002).
- Офіцерський хрест ордена пошани «За заслуги перед Литвою» (2006).
- Лицарський та Офіцерський хрести (1946).
- Орден «Хрест Грюнвальда» ІІІ ступеня (1946).
Праці
- Historia sejmu polskiego : w 2 t. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1984–1989. (у співавт.)
- O dawnej i niedawnej Litwie. Poznan : Wydawnictwo naukowe Uniwerytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, 1988. 442 p.
- Statuty litewskie a prawo rzymskie. Warszawa : Uniwersytet Warszawski ; Ośrodek Badań nad Tradycją Antyczną w Polsce i w Europie Środkowo-Wschodniej, 1999. 160 p.
Література
- Зачараваны Вялікім Княствам. Размова з прафэсарам Ю. Бардахам // Беларускі Гістарычны Агляд. 1995. Т. 2. Сш. 1. С. 41–48.
- Zasztowt L. Profesor Juliusz Bardach doktorem honoris causa Uniwersytetu Warszawskiego // Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. 1997. T. 42. № 1. P. 117–123.
- Косман М. Да 90-годдзя прафесара Юліюша Бардаха // Беларускі Гістарычны Агляд. 2004. Т. 11. Сш. 1–2. С. 389–393.
- Olszewski H. Wspomnienie o Juliuszu Bardachu (1914–2010) // Nauka. 2010. № 1. P. 159–163.
- Siewierski T. Juliusz Bardach — historyk na zakrкtach dziejуw // Histmag.org. 2010. URL: https://histmag.org/Juliusz-Bardach-historyk-na-zakretach-dziejow-10576/
- Szlachta B. Juliusz Bardach (1914–2010) // Uczeni żydowskiego pochodzenia we współczesnych dziejach Uniwersytetu Jagiellońskiego. Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielloсskiego, 2014. P. 77–85.
- Сокальська O. В. Юліуш Бардах — історик права на перехресті епох і держав (до витоків родоводу вченого) // Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2017. № 2. С. 13–19.
- Bucholc M. Juliusz Bardach and the Agenda of Socialist History of Law in Poland // Socialism and Legal History. The Histories and Historians of Law in Socialist East Central Europe / Ed. by V. Erkkilä, H.-P. Haferkamp. London; New York : Routledge, 2020. P. 115–135.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сокальська О. В. Бардах, Юліуш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бардах, Юліуш (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
