Барнові, Василь
Барно́ві, Васи́ль Заха́рович (справжнє прізвище — Барнавелі; груз. ვასილ ზაქარიას ძე ბარნოვი; 03.06. 1856, с. Кода, тепер муніципалітет Тетріцкаро, Грузія — 04.11.1934, м. Тбілісі, тепер Грузія) — письменник, педагог і громадський діяч. Писав грузинською мовою.
|
Барнові, Василь (ვასილ ზაქარიას ძე ბარნოვი) | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | Барнавелі |
| Народження | 1956 |
| Місце народження | Кода |
| Смерть | 1934 |
| Місце смерті | Тбілісі |
| Напрями діяльності | письменник, педагог, громадський діяч |
Життєпис
Народився в сім’ї священика. Після закінчення Тбіліської духовної семінарії викладав у ній (1877–1878). У 1882 закінчив історичне відділення Московської духовної академії. Був викладачем грузинської мови та літератури в різних районах Грузії, а також у м. Тбілісі. Брав активну участь у аціонально-визвольній боротьбі виступав за відновлення автокефалії Грузинської православної церкві (1917).
Один з фундаторів і член правління Національної спілки письменників Грузії (з 1917).
Похований у Мтацміндському пантеоні грузинських письменників та громадських діячів.
Творчість
Визнаний майстер історичного роману, основоположник цього жанру в грузинській літературі.
Першу кореспонденцію «Кілька картин з життя хевсурів» («რამდენიმე სურათი ხევსურების ცხოვრებიდან») опублікував 1878; перший вірш «Грузинка» («ქართველი ქალი») — 1879; перше оповідання «Маленький Леван» («პატარა ლევანი») — 1893.
Автор історичних романів «Світанок Ісані», («ისნის ცისკარი“, 1901), «Змерклий ореол» («მიმქრალი შარავანდედი», 1913), «Змучене кохання» («ტრფობა წამებული», 1918), «Падіння Армазі» («არმაზის მსხვრევა», 1925), «Гіоргі Саакадзе» («გიორგი სააკაძე», 1923–1925), «Цариця Візантії» («ბიზანტიის დედოფალი», 1927), «Гріх юності» («ცოდვა სიჭაბუკისა», 1928), низки оповідань.
У творах письменника ідеалізуються минуле, середньовічні герої, відтворюються важливі моменти життя рідного народу. Часом історичним є лише тло, а навколо розгортаються вигадані автором події, мета яких — демонстрація боротьби добра і зла, торжества любові та милосердя. Проза Барнові позначена стильовими пошуками, ритмічністю, дещо штучним синтаксисом та помірно архаїзованою мовою. Барнові досліджував національну фольклористику, питання міфології та героїчного епосу.
У 1961–1964 здійснено видання повного зібрання його творів.
Твори
- ისტორიული რომანები. თბილისი : საბჭოთა მწერალი, 1944. 169 p.
- ისნის ცისკარი. თბილისი : სახელგამი, 1948. 688 p.
- Р о с. п е р е к л. — Избранные рассказы. Тбилиси : Заря Востока, 1949. 236 с.
- Померкший ореол. Повести и рассказы. Тбилиси : Заря Востока, 1962. 353 с.
Література
- ქიქოძე გ. ეტიუდები და პორტრეტები. თბილისი : საბჭოთა მწერალი, 1958. 356 p.
- ცისკარიძე ვ. უახლესი ქართული ლიტერატურის ისტორიის საკითხები. თბილისი : თბილისის უნივერსიტეტის გამ–ბა, 1972. 425 p.
- Rayfield D. The Literature of Georgia. A History. London : Routledge, 2014. 324 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чілачава Р. Ш. Барнові, Василь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнові, Василь (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 16.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
