Барієві зорі
Ба́рієві зо́рі — клас зір, у спектрі яких наявні лінії поглинання одноразово йонізованого барію (Ba II) та інших елементів, які є продуктами реакції повільного нуклеосинтезу — послідовного процесу захоплення ядрами атомів нейтронів (s-процес).
Барієві зорі відкрили 1951 астрономи В. П. Бідельман (1918–2011) і Ф. Ч. Кінан (1908–2000; обидва ― США). Вони ж запропонували назву для цього класу зір.
Зміст
Спектральні особливості барієвих зір
У спектрах барієвих зір є також смуги поглинання CH, CN та C2. Така спектральна особливість більш типова для класу C вуглецевих зір.
На діаграмі Герцшпрунга ― Рассела барієві зорі розташовані неподалік від зір ІІІ класу світності спектральних класів G5–K3, ефективна температура яких (4500–3800) К, а також поруч із гарячими зорями спектрального класу С.
У барієвих зір вуглецеві смуги поглинання не такі сильні, як у гарячих вуглецевих зір. Водночас лінії елементів швидкого нуклеосинтезу (p-процесу) у барієвих зорях сильніші, ніж у вуглецевих.
Спектральні особливості барієвих зір тривалий час були загадкою. Згідно з теорією зоряної еволюції, гіганти спектральних класів G і K не мали б так еволюціонувати, щоб синтезувати вуглець і елементи s-процесу, які конвекція підняла б над поверхнею зір. Усупереч теорії зоряної еволюції в спектрах барієвих зір спостерігаємо збільшений у 3–10 разів вміст елементів s-процесу через одноразово йонізований барій Ba II на довжині хвилі 455,4 нм.
Природа барієвих зір
Природу барієвих зір було встановлено після аналізу кривих променевих швидкостей. Всі барієві зорі входять до складу тісних подвійних систем. Якщо в момент утворення такої системи наявна більш масивна зоря, ніж майбутня барієва, то внаслідок інтенсивнішого темпу еволюції вона встигає помітно проеволюціонувати. При цьому масивна зоря виробляє в своїх надрах достатню кількість елементів, що супроводжують s-процес.
Сильна конвекція масивних зір піднімає на поверхню шари, збагачені продуктами s-процесу. Після заповнення масивною зорею порожнини Роша і переходом її на діаграмі Герцшпрунга ― Рассела на асимптотичну гілку гігантів (AGB), починається акреція речовини масивної зорі на компаньйон. У результаті поверхня зорі-компаньона виявляється збагаченою продуктами «чужого» повільного нуклеосинтезу.
Масивна зоря, втративши масу в кінці своєї еволюції, перетворюється на білого карлика. Зоря меншої маси переходить до класу барієвих зір.
Барієві зорі належать до зоряного населення І типу.
Додатково
Приклади барієвих зір: ζ Козорога, HR 774, HR 4474, β Ворона.
Література
- Porto de Mello G., Silva L. da. HR 6094: A Young Solar-Type, Solar-Metallicity Barium Dwarf Star // The Astrophysical Journal. 1997. № 476 (2). P. L89–L92.
- Escorza A., Karinkuzhi D., Jorissen A. et al. Barium and Related Stars, and their White-Dwarf Companions. II. Main-Sequence and Subgiant Stars // Astronomy & Astrophysics. 2019. № 626. P. 1–23. URL: https://www.aanda.org/articles/aa/abs/2019/06/aa35390-19/aa35390-19.html
- Jorissen A., Boffin H., Karinkuzhi D. et al. Barium and Related Stars and their White-Dwarf Companions. I. Giant Stars // Astronomy & Astrophysics. 2019. № 626. P. 1–28. URL: https://www.aanda.org/articles/aa/abs/2019/06/aa34630-18/aa34630-18.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Барієві зорі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барієві зорі (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
