Бар (смуга суходолу)
Бар, пересип — вузька, витягнута уздовж узбережжя річки, озера, моря чи океану наносна смуга мілини або суходолу.
Зміст
Характеристика
Тіло бару складають переважно пісок, гравій та черепашник.
Бари виникають у місцях, де течія водного об’єкта сприяє відкладенню осадів і зернистого матеріалу. Це призводить до локального обміління. Мілини можуть виглядати як прибережна форма рельєфу в морі. Їх класифікують як тип океанського узбережжя або річкові форми рельєфу в річках, струмках та озерах. Бар може сезонно відокремлювати меншу водойму від моря.
Термін «бар» також застосовують до об’єктів рельєфу, що охоплюють значний діапазон, — від довжини в декілька метрів (у невеликому струмку) до морських відкладень, що простягаються на сотні кілометрів уздовж берегової лінії. Їх часто називають бар’єрними островами.
Бар може змінювати свій стан (між мілиною і суходолом) залежно від припливу і відливу (див. Припливні ритми).
Річковий бар
Барова смуга на річці — піднята ділянка осаду (піску чи гравію), який утворився течією. Типи річкових барових смуг містять:
- центральні бари (поширені в плетених річках);
- точкові бари (поширені в звивистих річках, власне — у річкових вигинах);
- бари гирла (поширені в річкових дельтах).
Розташування барових смуг визначається геометрією річки та її течії.
- Центральний річковий бар — барова смуга середнього русла, яку також часто називають косою, поширена в плетених річкових руслах. Плетені русла річок широкі й мілкі; трапляються в районах, де осад легко розмивається (під час льодовикового змиву або на гірському фронті з високим умістом осадів). Ці типи річкових систем пов’язані з високим похилом, запасом наносів, потужністю течії, напругою зсуву та швидкістю транспортування русла. Плетені річки мають складну та непередбачувану структуру русла. Розмір наносів різниться в різних потоках. Саме ці особливості відповідають за утворення пасм осадів. Плетені потоки часто переповнені великою кількістю осаду, що створює декілька каналів потоку в одній панівній парі заплавних рівнин, розділених середнім каналом. Бари в середньому руслі також можуть утворюватися через корчі або затори.
- Точковий річковий бар — зона відкладень, що трапляється переважно у звивистих річках. Точкові смуги утворюються на внутрішньому боці вигинів меандрів і зазвичай мають форму півмісяця. Потік у процесі руху уздовж внутрішньої сторони вигину річки сповільнюється з-за малої глибини. Надлишок матеріалу випадає з потоку та з часом утворює точкову барову смугу. Такі смуги, розташовані в найповільніших і наймілкіших частинах річок і струмків, часто паралельні берегу та займають область, найдальшу від тальвегу на зовнішній кривій вигину річки у звивистому руслі. У найглибших і найшвидших частинах річки берег зазвичай зрізаний і постійно зазнає ерозії. Чим стрімкіша течія в руслі річки, тим більшу кількість осаду вона переносить. За тривалий період поєднання відкладень уздовж точкових барів та ерозії вздовж зрізаних берегів може призвести до утворення стариці.
- Гирловий бар — піднесена область осадів, яка зазвичай знаходиться в дельті річки. Осад транспортується річкою та відкладається в середньому руслі, чому сприяє сповільненння течії у розширеній дільниці гирла. Тиск потоку на поверхню бару викликає його ерозію. Осад безперервно транспортується потоком і відкладається далі за течією, ближче до місця впадіння річки, утворюючи зрештою піщану косу.
Морські та океанічні бари
Виділяють різновиди морських (океанічних) барів:
- піщані коси (бари жолобів) — утворюються там, де розбиваються хвилі, які створюють берегову течію з компенсуючою протитечією вздовж дна. Іноді це відбувається в бік моря від жолоба;
- прибережні (вздовжберегові) — можуть лежати далі від берега у точці розриву хвиль під час відпливу;
- морські мілини — розвиваються внаслідок затоплення бар’єрних островів у результаті епізодичного підвищення рівня моря або внаслідок ерозії та занурення неактивних частин дельти.
Література
- Sedimente und Sedimentgesteine / Hrsg. von H. Füchtbauer. 4 aufl. Stuttgart : Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung, 1988. 1141 p.
- Мала гірнича енциклопедія : в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 620 с.
- Schuurman F., Marra W., Kleinhans M. Physics-based Modeling of Large Braided Sand-bed Rivers: Bar Pattern Formation, Dynamics, and Sensitivity // Journal of Geophysical Research: Earth Surface. 2013. № 118 (4). P. 2509–2527.
- Ahnert F. Einführung in die Geomorphologie. 5 aufl. Stuttgart : Ulmer, 2015. 458 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бар (смуга суходолу) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бар (смуга суходолу) (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
